IсаяРозділ 44 |
|
1 |
|
2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав! |
|
3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх, |
|
4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках! |
|
5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля. |
|
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не! |
|
7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє. |
|
8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної! |
|
9 |
|
10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає? |
|
11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом! |
|
12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься. |
|
13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити. |
|
14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує. |
|
15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є. |
|
16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“. |
|
17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“ |
|
18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти! |
|
19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“ |
|
20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“ |
|
21 |
|
22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив! |
|
23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі! |
|
24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною? |
|
25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум, |
|
26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“ |
|
27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“, |
|
28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“ |
Книга пророка ИсайиГлава 44 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 Кто делает божка, идола отливает, — всё без толку, — |
|
11 позор того ждет, и всех, кто с ним заодно. Те ремесленники, обыкновенные люди, пусть все они соберутся, встанут рядом, — они ужаснутся и разом позору преданы будут. |
|
12 |
|
13 Резчик проведет линию, острием наметит очертания, вырежет резцом и обточит, придаст сделанному образ привлекательного человека, чтобы поместить его в святилище. |
|
14 Рубит он себе кедры, выбирает дубы и кипарисы, дает им вырасти в лесу или сажает сосну, чтобы вытянулась она под дождями. |
|
15 Что-то из этого дерева пойдет на обогрев человеку: возьмет он немного, чтобы развести огонь, согреться и хлеба испечь; а из остального сделает для себя божка и станет ему поклоняться, вытешет истукана и падет перед ним. |
|
16 Половина дров уйдет на костер, на них он зажарит мясо. Когда же насытится, согреется он, скажет: «Ну вот, тепло мне теперь, смотрю на огонь и радуюсь». |
|
17 А из остатков дерева сделает себе бога, истукана, чтобы перед ним простираться, и падет пред ним с мольбою: «Спаси меня! Ты — бог мой!» |
|
18 |
|
19 Такой никак не возьмет в толк, не поймет и не догадается спросить у себя: «Если из половины я развел костер, на углях испек хлеб, зажарил мясо и наелся, зачем же из остатка делать мерзость, к чему поклоняться деревяшке?» |
|
20 Такой человек питается прахом, сбивает его с пути истинного обманувшееся сердце, не спасти ему себя, не скажет он: «То, что в руке у меня, — не обман ли?» |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
IсаяРозділ 44 |
Книга пророка ИсайиГлава 44 |
|
1 |
1 |
|
2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав! |
2 |
|
3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх, |
3 |
|
4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках! |
4 |
|
5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля. |
5 |
|
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не! |
6 |
|
7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє. |
7 |
|
8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної! |
8 |
|
9 |
9 |
|
10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає? |
10 Кто делает божка, идола отливает, — всё без толку, — |
|
11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом! |
11 позор того ждет, и всех, кто с ним заодно. Те ремесленники, обыкновенные люди, пусть все они соберутся, встанут рядом, — они ужаснутся и разом позору преданы будут. |
|
12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься. |
12 |
|
13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити. |
13 Резчик проведет линию, острием наметит очертания, вырежет резцом и обточит, придаст сделанному образ привлекательного человека, чтобы поместить его в святилище. |
|
14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує. |
14 Рубит он себе кедры, выбирает дубы и кипарисы, дает им вырасти в лесу или сажает сосну, чтобы вытянулась она под дождями. |
|
15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є. |
15 Что-то из этого дерева пойдет на обогрев человеку: возьмет он немного, чтобы развести огонь, согреться и хлеба испечь; а из остального сделает для себя божка и станет ему поклоняться, вытешет истукана и падет перед ним. |
|
16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“. |
16 Половина дров уйдет на костер, на них он зажарит мясо. Когда же насытится, согреется он, скажет: «Ну вот, тепло мне теперь, смотрю на огонь и радуюсь». |
|
17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“ |
17 А из остатков дерева сделает себе бога, истукана, чтобы перед ним простираться, и падет пред ним с мольбою: «Спаси меня! Ты — бог мой!» |
|
18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти! |
18 |
|
19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“ |
19 Такой никак не возьмет в толк, не поймет и не догадается спросить у себя: «Если из половины я развел костер, на углях испек хлеб, зажарил мясо и наелся, зачем же из остатка делать мерзость, к чему поклоняться деревяшке?» |
|
20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“ |
20 Такой человек питается прахом, сбивает его с пути истинного обманувшееся сердце, не спасти ему себя, не скажет он: «То, что в руке у меня, — не обман ли?» |
|
21 |
21 |
|
22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив! |
22 |
|
23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі! |
23 |
|
24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною? |
24 |
|
25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум, |
25 |
|
26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“ |
26 |
|
27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“, |
27 |
|
28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“ |
28 |