CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 24

1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.

3 І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього.

4 Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними.

5 Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його.

6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к!

7 Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.

8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́.

9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я!

10 Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть.

11 І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.

12 Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю!

13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі.

14 Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“

15 І було мені слово Господнє таке:

16 „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя.

17 Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“.

18 І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

19 І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш?

20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:

21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча.

22 І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти.

23 А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного.

24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог.

25 А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, —

26 того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха.

27 Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 24

1 И было ко мне слово1697 Господне3068 в девятом8671 году,8141 в десятом6224 месяце,2320 в десятый6218 день месяца:2320

2 сын1121 человеческий!120 запиши3789 себе имя8034 этого дня,3117 этого самого6106 дня:3117 в этот самый6106 день3117 царь4428 Вавилонский894 подступит5564 к Иерусалиму.3389

3 И произнеси4911 на мятежный4805 дом1004 притчу,4912 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 поставь8239 котел,5518 поставь8239 и налей3332 в него воды;4325

4 сложи622 в него куски5409 мяса,5409 все лучшие2896 куски,5409 бедра3409 и плеча,3802 и наполни4390 отборными4005 костями;6106

5 отборных4005 овец6629 возьми,3947 и разожги1754 под ним кости,6106 и кипяти75707571 до того, чтобы и кости6106 разварились1310 в8432 нем.

6 Посему так говорит559 Господь136 Бог:3069 горе188 городу5892 кровей!1818 горе котлу,5518 в котором есть накипь2457 и с которого накипь2457 его не сходит!3318 кусок5409 за куском5409 его выбрасывайте3318 из него, не выбирая5307 по жребию.1486

7 Ибо кровь1818 его среди8432 него; он оставил7760 ее на голой6706 скале;5553 не на землю776 проливал8210 ее, где она могла бы покрыться3680 пылью.6083

8 Чтобы возбудить5927 гнев2534 для совершения5358 мщения,5359 Я оставил5414 кровь1818 его на голой6706 скале,5553 чтобы она не скрылась.3680

9 Посему так говорит559 Господь136 Бог:3069 горе188 городу5892 кровей!1818 и Я разложу1431 большой1431 костер.4071

10 Прибавь7235 дров,6086 разведи1814 огонь,784 вывари8552 мясо;1320 пусть все сгустится,75434841 и кости6106 перегорят.2787

11 И когда котел будет пуст,7386 поставь5975 его на уголья,1513 чтобы он разгорелся,2787 и чтобы медь5178 его раскалилась,3179 и расплавилась5413 в8432 нем нечистота2932 его, и вся накипь2457 его исчезла.8552

12 Труд8383 будет3811 тяжелый;3811 но большая7227 накипь2457 его не сойдет3318 с него; и в огне784 останется на нем накипь2457 его.

13 В нечистоте2932 твоей такая мерзость,2154 что, сколько Я ни чищу2891 тебя, ты все нечист;2891 от нечистоты2932 твоей ты и впредь не очистишься,2891 доколе ярости2534 Моей Я не утолю5117 над тобою.

14 Я Господь,3068 Я говорю:1696 это придет935 и Я сделаю;6213 не отменю6544 и не пощажу,2347 и не помилую.5162 По путям1870 твоим и по делам5949 твоим будут8199 судить8199 тебя, говорит5002 Господь136 Бог.3069

15 И было ко мне слово1697 Господне:3068

16 сын1121 человеческий!120 вот, Я возьму3947 у тебя язвою4046 утеху4261 очей5869 твоих; но ты не сетуй5594 и не плачь,1058 и слезы1832 да не выступают935 у тебя;

17 вздыхай1826 в безмолвии,602 плача60 по умершим4191 не совершай;6213 но обвязывай2280 себя повязкою6287 и обувай7760 ноги7272 твои в обувь5275 твою, и бороды8222 не закрывай,5844 и хлеба3899 от чужих582 не ешь.398

18 И после того, как говорил1696 я поутру1242 слово к народу,5971 вечером6153 умерла4191 жена802 моя, и на другой1242 день1242 я сделал6213 так, как повелено6680 было6680 мне.

19 И сказал559 мне народ:5971 не скажешь5046 ли нам, какое для нас значение в том, что ты делаешь?6213

20 И сказал559 я им: ко мне было слово1697 Господне:3068

21 скажи559 дому1004 Израилеву:3478 так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я отдам2490 на поругание2490 святилище4720 Мое, опору1347 силы5797 вашей, утеху4261 очей5869 ваших и отраду4263 души5315 вашей, а сыновья1121 ваши и дочери1323 ваши, которых вы оставили,5800 падут5307 от меча.2719

22 И вы будете6213 делать6213 то же, что делал6213 я; бороды8222 не будете5844 закрывать,5844 и хлеба3899 от чужих582 не будете398 есть;398

23 и повязки6287 ваши будут на головах7218 ваших, и обувь5275 ваша на ногах7272 ваших; не будете5594 сетовать5594 и плакать,1058 но будете4743 истаявать4743 от грехов5771 ваших и воздыхать5098 друг376 перед другом.251

24 И будет для вас Иезекииль3168 знамением:4159 все, что он делал,6213 и вы будете6213 делать;6213 и когда это сбудется,935 узнаете,3045 что Я Господь136 Бог.3069

25 А что до тебя, сын1121 человеческий,120 то в тот день,3117 когда Я возьму39474581 у них украшение4885 славы8597 их, утеху4261 очей5869 их и отраду4853 души5315 их, сыновей1121 их и дочерей1323 их, —

26 в тот день3117 придет935 к тебе спасшийся6412 оттуда, чтобы подать2045 весть2045 в уши241 твои.

27 В тот день3117 при этом спасшемся6412 откроются6605 уста6310 твои, и ты будешь1696 говорить,1696 и не останешься481 уже безмолвным,481 и будешь знамением4159 для них, и узнают,3045 что Я Господь.3068

Єзекiїль

Розділ 24

Книга пророка Иезекииля

Глава 24

1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:

1 И было ко мне слово1697 Господне3068 в девятом8671 году,8141 в десятом6224 месяце,2320 в десятый6218 день месяца:2320

2 „Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.

2 сын1121 человеческий!120 запиши3789 себе имя8034 этого дня,3117 этого самого6106 дня:3117 в этот самый6106 день3117 царь4428 Вавилонский894 подступит5564 к Иерусалиму.3389

3 І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього.

3 И произнеси4911 на мятежный4805 дом1004 притчу,4912 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 поставь8239 котел,5518 поставь8239 и налей3332 в него воды;4325

4 Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними.

4 сложи622 в него куски5409 мяса,5409 все лучшие2896 куски,5409 бедра3409 и плеча,3802 и наполни4390 отборными4005 костями;6106

5 Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його.

5 отборных4005 овец6629 возьми,3947 и разожги1754 под ним кости,6106 и кипяти75707571 до того, чтобы и кости6106 разварились1310 в8432 нем.

6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к!

6 Посему так говорит559 Господь136 Бог:3069 горе188 городу5892 кровей!1818 горе котлу,5518 в котором есть накипь2457 и с которого накипь2457 его не сходит!3318 кусок5409 за куском5409 его выбрасывайте3318 из него, не выбирая5307 по жребию.1486

7 Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.

7 Ибо кровь1818 его среди8432 него; он оставил7760 ее на голой6706 скале;5553 не на землю776 проливал8210 ее, где она могла бы покрыться3680 пылью.6083

8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́.

8 Чтобы возбудить5927 гнев2534 для совершения5358 мщения,5359 Я оставил5414 кровь1818 его на голой6706 скале,5553 чтобы она не скрылась.3680

9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я!

9 Посему так говорит559 Господь136 Бог:3069 горе188 городу5892 кровей!1818 и Я разложу1431 большой1431 костер.4071

10 Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть.

10 Прибавь7235 дров,6086 разведи1814 огонь,784 вывари8552 мясо;1320 пусть все сгустится,75434841 и кости6106 перегорят.2787

11 І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.

11 И когда котел будет пуст,7386 поставь5975 его на уголья,1513 чтобы он разгорелся,2787 и чтобы медь5178 его раскалилась,3179 и расплавилась5413 в8432 нем нечистота2932 его, и вся накипь2457 его исчезла.8552

12 Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю!

12 Труд8383 будет3811 тяжелый;3811 но большая7227 накипь2457 его не сойдет3318 с него; и в огне784 останется на нем накипь2457 его.

13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі.

13 В нечистоте2932 твоей такая мерзость,2154 что, сколько Я ни чищу2891 тебя, ты все нечист;2891 от нечистоты2932 твоей ты и впредь не очистишься,2891 доколе ярости2534 Моей Я не утолю5117 над тобою.

14 Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“

14 Я Господь,3068 Я говорю:1696 это придет935 и Я сделаю;6213 не отменю6544 и не пощажу,2347 и не помилую.5162 По путям1870 твоим и по делам5949 твоим будут8199 судить8199 тебя, говорит5002 Господь136 Бог.3069

15 І було мені слово Господнє таке:

15 И было ко мне слово1697 Господне:3068

16 „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя.

16 сын1121 человеческий!120 вот, Я возьму3947 у тебя язвою4046 утеху4261 очей5869 твоих; но ты не сетуй5594 и не плачь,1058 и слезы1832 да не выступают935 у тебя;

17 Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“.

17 вздыхай1826 в безмолвии,602 плача60 по умершим4191 не совершай;6213 но обвязывай2280 себя повязкою6287 и обувай7760 ноги7272 твои в обувь5275 твою, и бороды8222 не закрывай,5844 и хлеба3899 от чужих582 не ешь.398

18 І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

18 И после того, как говорил1696 я поутру1242 слово к народу,5971 вечером6153 умерла4191 жена802 моя, и на другой1242 день1242 я сделал6213 так, как повелено6680 было6680 мне.

19 І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш?

19 И сказал559 мне народ:5971 не скажешь5046 ли нам, какое для нас значение в том, что ты делаешь?6213

20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:

20 И сказал559 я им: ко мне было слово1697 Господне:3068

21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча.

21 скажи559 дому1004 Израилеву:3478 так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я отдам2490 на поругание2490 святилище4720 Мое, опору1347 силы5797 вашей, утеху4261 очей5869 ваших и отраду4263 души5315 вашей, а сыновья1121 ваши и дочери1323 ваши, которых вы оставили,5800 падут5307 от меча.2719

22 І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти.

22 И вы будете6213 делать6213 то же, что делал6213 я; бороды8222 не будете5844 закрывать,5844 и хлеба3899 от чужих582 не будете398 есть;398

23 А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного.

23 и повязки6287 ваши будут на головах7218 ваших, и обувь5275 ваша на ногах7272 ваших; не будете5594 сетовать5594 и плакать,1058 но будете4743 истаявать4743 от грехов5771 ваших и воздыхать5098 друг376 перед другом.251

24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог.

24 И будет для вас Иезекииль3168 знамением:4159 все, что он делал,6213 и вы будете6213 делать;6213 и когда это сбудется,935 узнаете,3045 что Я Господь136 Бог.3069

25 А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, —

25 А что до тебя, сын1121 человеческий,120 то в тот день,3117 когда Я возьму39474581 у них украшение4885 славы8597 их, утеху4261 очей5869 их и отраду4853 души5315 их, сыновей1121 их и дочерей1323 их, —

26 того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха.

26 в тот день3117 придет935 к тебе спасшийся6412 оттуда, чтобы подать2045 весть2045 в уши241 твои.

27 Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“

27 В тот день3117 при этом спасшемся6412 откроются6605 уста6310 твои, и ты будешь1696 говорить,1696 и не останешься481 уже безмолвным,481 и будешь знамением4159 для них, и узнают,3045 что Я Господь.3068

1.0x