創世記第29章 |
1 雅各啟行、至於東方、 |
2 見有井於田、大石覆其上、羊羣三、附井而臥、蓋人必飲羊於此。 |
3 羣羊旣集、則移石啟井、汲與羊飲、飲竟、仍覆以石。 |
4 雅各曰、兄弟奚自。曰、自哈蘭。 |
5 曰、爾識拿鶴之孫拉班否。曰、識之。 |
6 曰、安乎。曰、安、今其女拉結偕羊以至。 |
7 曰、日尚高懸、聚羣畜之時、猶未至也、何不飲羊、使復就牧、 |
8 曰、不能、必待羣畜咸聚、移石啟井、則可飲羊。〇 |
9 |
10 雅各見舅氏拉班女拉結、與厥羊、則前移石啟井、飲舅氏之羊。 |
11 遂與拉結接吻喜極流涕、 |
12 告拉結曰、我乃爾父之甥、利百加子、拉結遂趨告其父。 |
13 拉班聞甥雅各至、卽趨迎之、抱頸接吻、引之入室、雅各以所遇之事、告拉班。 |
14 拉班曰、爾乃骨肉之親也、雅各偕居、至於一月。〇 |
15 |
16 拉班有二女、長名利亞、季名拉結。 |
17 利亞目眵昏、而拉結有殊色。 |
18 雅各愛拉結曰、我爲季女拉結、願役事爾、七年爲期。 |
19 拉班曰、與其妻他人寧妻爾、可偕我居。 |
20 雅各爲拉結役事七年、因愛之甚、視七年如數日。〇 |
21 |
22 拉班招集鄰里、肆筵設席、 |
23 旣昏、以長女利亞與雅各成伉儷。 |
24 以婢悉帕與女利亞、供其役事。 |
25 夙興、乃知爲利亞、謂拉班曰、曷待我若是、我非爲拉結、以役事爾乎、何欺我爲。 |
26 拉班曰、未嫁長而先嫁季、於斯土有所不宜。 |
27 當與利亞盈其七日之期、則以拉結予爾、嗣後爾必役事我、更歷七年。 |
28 雅各從其言、與利亞盈其七日之期、後拉班亦以拉結妻之。 |
29 以婢辟拉與女拉結、供其役事。 |
30 雅各亦與拉結成禮、愛之過於利亞、仍爲拉班役事、更歷七年。〇 |
31 |
32 利亞懷姙生子、命名流便、曰、耶和華俯念我苦、今而後、夫必愛我。 |
33 再姙生子、命名西面、曰、耶和華聞我不見寵、復賜我此子。 |
34 又姙生子、命名利未、曰、今生三子、夫必膠漆於我。 |
35 又姙生子、命名猶大、曰、我今必頌美耶和華、嗣後利亞久不姙。 |
БуттяРозділ 29 |
1 |
2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь. |
3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце. |
4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“. |
5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“. |
6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“. |
7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“. |
8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“. |
9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка. |
10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. |
11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав... |
12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму... |
13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. |
14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су. |
15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“ |
16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль. |
17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. |
18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“. |
19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“ |
20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів. |
21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“ |
22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. |
23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. |
24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. |
25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене? |
26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. |
27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“. |
28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку. |
29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. |
30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. |
31 |
32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“ |
33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. |
34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. |
35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати. |
創世記第29章 |
БуттяРозділ 29 |
1 雅各啟行、至於東方、 |
1 |
2 見有井於田、大石覆其上、羊羣三、附井而臥、蓋人必飲羊於此。 |
2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь. |
3 羣羊旣集、則移石啟井、汲與羊飲、飲竟、仍覆以石。 |
3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце. |
4 雅各曰、兄弟奚自。曰、自哈蘭。 |
4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“. |
5 曰、爾識拿鶴之孫拉班否。曰、識之。 |
5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“. |
6 曰、安乎。曰、安、今其女拉結偕羊以至。 |
6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“. |
7 曰、日尚高懸、聚羣畜之時、猶未至也、何不飲羊、使復就牧、 |
7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“. |
8 曰、不能、必待羣畜咸聚、移石啟井、則可飲羊。〇 |
8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“. |
9 |
9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка. |
10 雅各見舅氏拉班女拉結、與厥羊、則前移石啟井、飲舅氏之羊。 |
10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. |
11 遂與拉結接吻喜極流涕、 |
11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав... |
12 告拉結曰、我乃爾父之甥、利百加子、拉結遂趨告其父。 |
12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму... |
13 拉班聞甥雅各至、卽趨迎之、抱頸接吻、引之入室、雅各以所遇之事、告拉班。 |
13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. |
14 拉班曰、爾乃骨肉之親也、雅各偕居、至於一月。〇 |
14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су. |
15 |
15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“ |
16 拉班有二女、長名利亞、季名拉結。 |
16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль. |
17 利亞目眵昏、而拉結有殊色。 |
17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. |
18 雅各愛拉結曰、我爲季女拉結、願役事爾、七年爲期。 |
18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“. |
19 拉班曰、與其妻他人寧妻爾、可偕我居。 |
19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“ |
20 雅各爲拉結役事七年、因愛之甚、視七年如數日。〇 |
20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів. |
21 |
21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“ |
22 拉班招集鄰里、肆筵設席、 |
22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. |
23 旣昏、以長女利亞與雅各成伉儷。 |
23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. |
24 以婢悉帕與女利亞、供其役事。 |
24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. |
25 夙興、乃知爲利亞、謂拉班曰、曷待我若是、我非爲拉結、以役事爾乎、何欺我爲。 |
25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене? |
26 拉班曰、未嫁長而先嫁季、於斯土有所不宜。 |
26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. |
27 當與利亞盈其七日之期、則以拉結予爾、嗣後爾必役事我、更歷七年。 |
27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“. |
28 雅各從其言、與利亞盈其七日之期、後拉班亦以拉結妻之。 |
28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку. |
29 以婢辟拉與女拉結、供其役事。 |
29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. |
30 雅各亦與拉結成禮、愛之過於利亞、仍爲拉班役事、更歷七年。〇 |
30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. |
31 |
31 |
32 利亞懷姙生子、命名流便、曰、耶和華俯念我苦、今而後、夫必愛我。 |
32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“ |
33 再姙生子、命名西面、曰、耶和華聞我不見寵、復賜我此子。 |
33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. |
34 又姙生子、命名利未、曰、今生三子、夫必膠漆於我。 |
34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. |
35 又姙生子、命名猶大、曰、我今必頌美耶和華、嗣後利亞久不姙。 |
35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати. |