創世記

第32章

1 雅各復行、上帝之使逢之、

2 雅各見之曰、此乃上帝之營、故名其地曰馬哈念、

3 遂遣人先往西耳地以東田、見兄以掃、

4 囑曰、可告我主以掃云、主之僕雅各曰、我旅於拉班家、越至今日。

5 有牛羊驢僕婢、特遣人告主、望沾主恩。〇

6 其人反告曰、吾儕至彼、見爾兄以掃、將率四百人來迎爾。

7 雅各悚懼不勝、以從者及牛羊駝分爲二隊、

8 曰、若以掃來擊前隊、則後隊可逃。〇

9 遂禱曰吾祖亞伯拉罕之上帝、吾父以撒之上帝耶和華、昔命我回故土故族、許以恩待、

10 爾所施之恩寵、真實无妄、我不堪得、昔我惟執一杖濟約但河、今我羣從已成二隊。

11 我畏兄以掃、恐其至擊我、并擊妻拏、故求爾拯我。

12 爾曾許以恩加我、使我苗裔如海沙、不可勝數。〇

13 是夜雅各宿於彼、簡所有者饋其兄以掃以爲禮。

14 山羊牝二百、牡二十、綿羊牝二百、牡二十、

15 牝駝與子三十、牝牛四十、牡牛十、牝驢二十、小驢十。

16 遂別爲羣、付與僕手、曰、爾往前途、使各羣相距、皆有隙地、

17 囑其前者曰、若我兄以掃遇爾、問爾爲誰牧、將往何地、此畜果誰所有乎、

18 則當言此乃禮物、爾僕雅各饋吾主以掃者、雅各在後將至。

19 再遣之僕、三遣之僕、及凡驅羣畜者囑之云、若遇以掃、當亦如是以言。

20 必曰、爾僕雅各在後將至。蓋雅各自謂必以前行之禮物、使兄復和、然後覿面、庶幾接我。

21 乃命禮物先行、雅各是夜宿於營中。〇

22 夜未央卽起、使二妻二婢及十一子濟雅伯渡。

23 眷聚旣濟。凡所有亦濟。〇

24 雅各獨留、遇一人、與之角力、迄於黎明。

25 相角之時、其人自知不勝、擊雅各髀傷之、

26 曰天明矣、請釋我去。雅各曰、不爲我祝嘏、必不容爾去。

27 曰爾何名。曰、雅各。

28 曰今以後、不祇名雅各。更名以色列、蓋爾得志於上帝前、與人爭無不勝。

29 雅各曰、請以爾名告我。曰、曷問我名、遂在彼錫嘏。

30 雅各名其地爲便以利、曰、我與上帝晤對、而覿其面、我命尚其可保。

31 日出時、雅各過便以利、髀傷、其行走趄。

32 因其人擊雅各髀、傷其巨筋、故以色列人凡髀之巨筋、至今不食云。

Буття

Розділ 32

1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

創世記

第32章

Буття

Розділ 32

1 雅各復行、上帝之使逢之、

1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

2 雅各見之曰、此乃上帝之營、故名其地曰馬哈念、

2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

3 遂遣人先往西耳地以東田、見兄以掃、

3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

4 囑曰、可告我主以掃云、主之僕雅各曰、我旅於拉班家、越至今日。

4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

5 有牛羊驢僕婢、特遣人告主、望沾主恩。〇

5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

6 其人反告曰、吾儕至彼、見爾兄以掃、將率四百人來迎爾。

6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

7 雅各悚懼不勝、以從者及牛羊駝分爲二隊、

7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

8 曰、若以掃來擊前隊、則後隊可逃。〇

8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

9 遂禱曰吾祖亞伯拉罕之上帝、吾父以撒之上帝耶和華、昔命我回故土故族、許以恩待、

9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

10 爾所施之恩寵、真實无妄、我不堪得、昔我惟執一杖濟約但河、今我羣從已成二隊。

10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

11 我畏兄以掃、恐其至擊我、并擊妻拏、故求爾拯我。

11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

12 爾曾許以恩加我、使我苗裔如海沙、不可勝數。〇

12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

13 是夜雅各宿於彼、簡所有者饋其兄以掃以爲禮。

13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

14 山羊牝二百、牡二十、綿羊牝二百、牡二十、

14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

15 牝駝與子三十、牝牛四十、牡牛十、牝驢二十、小驢十。

15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

16 遂別爲羣、付與僕手、曰、爾往前途、使各羣相距、皆有隙地、

16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

17 囑其前者曰、若我兄以掃遇爾、問爾爲誰牧、將往何地、此畜果誰所有乎、

17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

18 則當言此乃禮物、爾僕雅各饋吾主以掃者、雅各在後將至。

18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

19 再遣之僕、三遣之僕、及凡驅羣畜者囑之云、若遇以掃、當亦如是以言。

19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

20 必曰、爾僕雅各在後將至。蓋雅各自謂必以前行之禮物、使兄復和、然後覿面、庶幾接我。

20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

21 乃命禮物先行、雅各是夜宿於營中。〇

21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

22 夜未央卽起、使二妻二婢及十一子濟雅伯渡。

22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

23 眷聚旣濟。凡所有亦濟。〇

23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

24 雅各獨留、遇一人、與之角力、迄於黎明。

24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

25 相角之時、其人自知不勝、擊雅各髀傷之、

25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

26 曰天明矣、請釋我去。雅各曰、不爲我祝嘏、必不容爾去。

26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

27 曰爾何名。曰、雅各。

27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

28 曰今以後、不祇名雅各。更名以色列、蓋爾得志於上帝前、與人爭無不勝。

28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

29 雅各曰、請以爾名告我。曰、曷問我名、遂在彼錫嘏。

29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

30 雅各名其地爲便以利、曰、我與上帝晤對、而覿其面、我命尚其可保。

30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

31 日出時、雅各過便以利、髀傷、其行走趄。

31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

32 因其人擊雅各髀、傷其巨筋、故以色列人凡髀之巨筋、至今不食云。

32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.