CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 34

1 Dina1783 aber, Leas3812 Tochter1323, die sie Jakob3290 geboren hatte3205, ging3318 heraus, die Töchter1323 des Landes776 zu sehen7200.

2 Da die sah7200 Sichem7927, Hemors2544 Sohn1121, des Heviters2340, der des Landes776 Herr5387 war, nahm3947 er sie und beschlief sie und schwächte6031 sie.

3 Und3290 sein Herz5315 hing1692 an ihr1783 und hatte die1323 Dirne5291 lieb157 und redete1696 freundlich3820 mit ihr.

4 Und559 Sichem7927 sprach559 zu seinem Vater1 Hemor2544: Nimm3947 mir das Mägdlein3207 zum Weibe802.

5 Und Jakob3290 erfuhr8085, daß seine Tochter1323 Dina1783 geschändet war2930; und seine Söhne1121 waren935 mit dem Vieh4735 auf dem Felde7704, und Jakob3290 schwieg2790, bis daß sie kamen.

6 Da ging3318 Hemor2544, Sichems7927 Vater1, heraus zu Jakob3290, mit854 ihm zu reden1696.

7 Indes kamen935 die Söhne1121 Jakobs3290 vom Felde7704. Und da sie8085 es höreten, verdroß6087 es die Männer582 und wurden2734 sehr3966 zornig, daß er eine Narrheit5039 an Israel3478 begangen6213 und Jakobs3290 Tochter1323 beschlafen hatte6213; denn so sollte es nicht sein.

8 Da redete1696 Hemor2544 mit ihnen und1121 sprach559: Meines Sohns Sichems7927 Herz5315 sehnet sich nach eurer Tochter1323; lieber, gebet sie5414 ihm zum Weibe802!

9 Befreundet euch2859 mit uns; gebet uns eure Töchter1323 und5414 nehmet ihr unsere Töchter1323

10 und wohnet bei uns. Das Land776 soll euch offen6440 sein1961; wohnet und werbet5503 und gewinnet270 drinnen.

11 Und Sichem7927 sprach559 zu ihrem Vater1 und Brüdern251: Lasset mich Gnade2580 bei euch5869 finden4672; was ihr mir saget, das will ich559 geben5414.

12 Fordert7235 nur getrost3966 von mir Morgengabe4119 und5414 Geschenk4976, ich559 will‘s geben5414, wie ihr heischet; gebt mir nur die Dirne5291 zum Weibe802.

13 Da antworteten6030 Jakobs3290 Söhne1121 dem Sichem7927 und seinem Vater1 Hemor2544 betrüglich4820, darum daß ihre1696 Schwester269 Dina1783 geschändet war2930,

14 und sprachen559 zu ihnen: Wir können3201 das1697 nicht tun6213, daß wir unsere Schwester269 einem unbeschnittenen6190 Mann376 geben5414; denn das wäre uns eine Schande2781.

15 Doch dann2063 wollen wir euch zu Willen sein225, so ihr uns gleich werdet und alles, was männlich2145 unter euch ist, beschnitten4135 werde.

16 Dann wollen wir unsere Töchter1323 euch geben5414 und eure Töchter1323 uns nehmen3947 und bei euch wohnen3427 und ein259 Volk5971 sein.

17 Wo ihr aber nicht willigen wollet, euch zu8085 beschneiden4135, so wollen wir unsere Tochter1323 nehmen3947 und davonziehen1980.

18 Die Rede1697 gefiel3190 Hemor2544 und seinem5869 Sohn1121 wohl.

19 Und der Jüngling5288 verzog309 nicht, solches1697 zu tun; denn er hatte6213 Lust2654 zu der Tochter1323 Jakobs3290. Und er war herrlich gehalten3513 über alle in seines Vaters1 Hause1004.

20 Da kamen935 sie559 nun, Hemor2544 und sein Sohn1121 Sichem, unter der Stadt5892 Tor8179 und redeten mit den Bürgern582 der Stadt5892 und sprachen1696:

21 Diese Leute sind friedsam8003 bei uns854 und wollen im Lande6440 wohnen3427 und werben5503, so ist3947 nun das776 Land776 weit7342 genug3027 für sie; wir582 wollen uns ihre Töchter1323 zu Weibern802 nehmen und ihnen unsere Töchter1323 geben5414.

22 Aber dann2063 wollen sie uns zu Willen sein225, daß sie bei uns wohnen3427 und ein259 Volk5971 mit uns werden4135, wo wir582 alles, was männlich2145 unter uns ist, beschneiden4135, gleichwie sie beschnitten sind.

23 Ihr3427 Vieh4735 und Güter7075 und alles, was sie haben929 wird unser sein, so wir nur ihnen zu Willen werden225, daß sie bei uns wohnen.

24 Und5892 sie gehorchten dem Hemor2544 und Sichem, seinem Sohn1121, alle, die zu8085 seiner Stadt5892 Tor8179 aus3318 und ein gingen, und beschnitten4135 alles, was männlich2145 war, das zu seiner Stadt8179 aus3318 und ein ging.

25 Und am dritten7992 Tage3117, da sie8147 es schmerzete, nahmen3947 die zween Söhne1121 Jakobs3290, Simeon8095 und Levi3878, der Dina1783 Brüder251, ein376 jeglicher sein Schwert2719 und gingen935 in die Stadt5892 türstiglich und erwürgeten alles, was männlich2145 war.

26 Und erwürgeten auch Hemor2544 und seinen Sohn1121 Sichem mit der Schärfe6310 des Schwerts2719; und nahmen3947 ihre Schwester Dina1783 aus3318 dem Hause1004 Sichems7927 und gingen davon.

27 Da kamen935 die Söhne1121 Jakobs3290 über die Erschlagenen2491 und plünderten962 die Stadt5892, darum daß sie hatten2930 ihre Schwester269 geschändet,

28 und nahmen3947 ihre Schafe6629, Rinder1241, Esel2543 und was in der Stadt5892 und auf dem Felde7704 war,

29 und alle ihre Habe2428, alle Kinder2945 und Weiber802 nahmen sie gefangen und plünderten962 alles, was in den Häusern1004 war7617.

30 Und3669 Jakob3290 sprach559 zu Simeon8095 und Levi3878: Ihr habt mir Unglück5916 zugerichtet, daß ich stinke vor den Einwohnern dieses Landes776, den Kanaanitern und Pheresitern6522; und ich bin ein geringer4962 Haufe. Wenn sie sich3427 nun versammeln622 über mich, so werden4557 sie mich schlagen5221. Also werde8045 ich vertilget samt meinem Hause1004.

31 Sie559 antworteten aber: Sollten sie denn mit unserer Schwester269 als mit einer Hure2181 handeln6213?

Буття

Розділ 34

1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.

2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“

5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.

6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.

11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.

12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“

13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.

17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.

18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.

20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.

30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.

31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 34

Буття

Розділ 34

1 Dina1783 aber, Leas3812 Tochter1323, die sie Jakob3290 geboren hatte3205, ging3318 heraus, die Töchter1323 des Landes776 zu sehen7200.

1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.

2 Da die sah7200 Sichem7927, Hemors2544 Sohn1121, des Heviters2340, der des Landes776 Herr5387 war, nahm3947 er sie und beschlief sie und schwächte6031 sie.

2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

3 Und3290 sein Herz5315 hing1692 an ihr1783 und hatte die1323 Dirne5291 lieb157 und redete1696 freundlich3820 mit ihr.

3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

4 Und559 Sichem7927 sprach559 zu seinem Vater1 Hemor2544: Nimm3947 mir das Mägdlein3207 zum Weibe802.

4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“

5 Und Jakob3290 erfuhr8085, daß seine Tochter1323 Dina1783 geschändet war2930; und seine Söhne1121 waren935 mit dem Vieh4735 auf dem Felde7704, und Jakob3290 schwieg2790, bis daß sie kamen.

5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.

6 Da ging3318 Hemor2544, Sichems7927 Vater1, heraus zu Jakob3290, mit854 ihm zu reden1696.

6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

7 Indes kamen935 die Söhne1121 Jakobs3290 vom Felde7704. Und da sie8085 es höreten, verdroß6087 es die Männer582 und wurden2734 sehr3966 zornig, daß er eine Narrheit5039 an Israel3478 begangen6213 und Jakobs3290 Tochter1323 beschlafen hatte6213; denn so sollte es nicht sein.

7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

8 Da redete1696 Hemor2544 mit ihnen und1121 sprach559: Meines Sohns Sichems7927 Herz5315 sehnet sich nach eurer Tochter1323; lieber, gebet sie5414 ihm zum Weibe802!

8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

9 Befreundet euch2859 mit uns; gebet uns eure Töchter1323 und5414 nehmet ihr unsere Töchter1323

9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

10 und wohnet bei uns. Das Land776 soll euch offen6440 sein1961; wohnet und werbet5503 und gewinnet270 drinnen.

10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.

11 Und Sichem7927 sprach559 zu ihrem Vater1 und Brüdern251: Lasset mich Gnade2580 bei euch5869 finden4672; was ihr mir saget, das will ich559 geben5414.

11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.

12 Fordert7235 nur getrost3966 von mir Morgengabe4119 und5414 Geschenk4976, ich559 will‘s geben5414, wie ihr heischet; gebt mir nur die Dirne5291 zum Weibe802.

12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“

13 Da antworteten6030 Jakobs3290 Söhne1121 dem Sichem7927 und seinem Vater1 Hemor2544 betrüglich4820, darum daß ihre1696 Schwester269 Dina1783 geschändet war2930,

13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

14 und sprachen559 zu ihnen: Wir können3201 das1697 nicht tun6213, daß wir unsere Schwester269 einem unbeschnittenen6190 Mann376 geben5414; denn das wäre uns eine Schande2781.

14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

15 Doch dann2063 wollen wir euch zu Willen sein225, so ihr uns gleich werdet und alles, was männlich2145 unter euch ist, beschnitten4135 werde.

15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

16 Dann wollen wir unsere Töchter1323 euch geben5414 und eure Töchter1323 uns nehmen3947 und bei euch wohnen3427 und ein259 Volk5971 sein.

16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.

17 Wo ihr aber nicht willigen wollet, euch zu8085 beschneiden4135, so wollen wir unsere Tochter1323 nehmen3947 und davonziehen1980.

17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.

18 Die Rede1697 gefiel3190 Hemor2544 und seinem5869 Sohn1121 wohl.

18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

19 Und der Jüngling5288 verzog309 nicht, solches1697 zu tun; denn er hatte6213 Lust2654 zu der Tochter1323 Jakobs3290. Und er war herrlich gehalten3513 über alle in seines Vaters1 Hause1004.

19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.

20 Da kamen935 sie559 nun, Hemor2544 und sein Sohn1121 Sichem, unter der Stadt5892 Tor8179 und redeten mit den Bürgern582 der Stadt5892 und sprachen1696:

20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

21 Diese Leute sind friedsam8003 bei uns854 und wollen im Lande6440 wohnen3427 und werben5503, so ist3947 nun das776 Land776 weit7342 genug3027 für sie; wir582 wollen uns ihre Töchter1323 zu Weibern802 nehmen und ihnen unsere Töchter1323 geben5414.

21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

22 Aber dann2063 wollen sie uns zu Willen sein225, daß sie bei uns wohnen3427 und ein259 Volk5971 mit uns werden4135, wo wir582 alles, was männlich2145 unter uns ist, beschneiden4135, gleichwie sie beschnitten sind.

22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

23 Ihr3427 Vieh4735 und Güter7075 und alles, was sie haben929 wird unser sein, so wir nur ihnen zu Willen werden225, daß sie bei uns wohnen.

23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

24 Und5892 sie gehorchten dem Hemor2544 und Sichem, seinem Sohn1121, alle, die zu8085 seiner Stadt5892 Tor8179 aus3318 und ein gingen, und beschnitten4135 alles, was männlich2145 war, das zu seiner Stadt8179 aus3318 und ein ging.

24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

25 Und am dritten7992 Tage3117, da sie8147 es schmerzete, nahmen3947 die zween Söhne1121 Jakobs3290, Simeon8095 und Levi3878, der Dina1783 Brüder251, ein376 jeglicher sein Schwert2719 und gingen935 in die Stadt5892 türstiglich und erwürgeten alles, was männlich2145 war.

25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

26 Und erwürgeten auch Hemor2544 und seinen Sohn1121 Sichem mit der Schärfe6310 des Schwerts2719; und nahmen3947 ihre Schwester Dina1783 aus3318 dem Hause1004 Sichems7927 und gingen davon.

26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

27 Da kamen935 die Söhne1121 Jakobs3290 über die Erschlagenen2491 und plünderten962 die Stadt5892, darum daß sie hatten2930 ihre Schwester269 geschändet,

27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

28 und nahmen3947 ihre Schafe6629, Rinder1241, Esel2543 und was in der Stadt5892 und auf dem Felde7704 war,

28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

29 und alle ihre Habe2428, alle Kinder2945 und Weiber802 nahmen sie gefangen und plünderten962 alles, was in den Häusern1004 war7617.

29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.

30 Und3669 Jakob3290 sprach559 zu Simeon8095 und Levi3878: Ihr habt mir Unglück5916 zugerichtet, daß ich stinke vor den Einwohnern dieses Landes776, den Kanaanitern und Pheresitern6522; und ich bin ein geringer4962 Haufe. Wenn sie sich3427 nun versammeln622 über mich, so werden4557 sie mich schlagen5221. Also werde8045 ich vertilget samt meinem Hause1004.

30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.

31 Sie559 antworteten aber: Sollten sie denn mit unserer Schwester269 als mit einer Hure2181 handeln6213?

31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“