CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Hes. 37
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 37

1 Und des HErrn3068 Hand3027 kam über mich und führete mich hinaus3318 im8432 Geist7307 des HErrn3068 und stellete mich auf5117 ein weit Feld1237, das voller4392 Beine lag.

2 Und5439 er führete mich allenthalben dadurch. Und siehe, (des Gebeins) lag sehr3966 viel7227 auf6440 dem Felde1237; und siehe, sie waren5674 sehr3966 verdorret.

3 Und1121 er sprach559 zu mir: Du Menschenkind120, meinest du auch, daß diese Beine wieder lebendig2421 werden? Und ich sprach559: HErr136 HErr3069, das weißt3045 du wohl.

4 Und er sprach559 zu8085 mir: Weissage5012 von diesen6106 Beinen und sprich559 zu ihnen: Ihr verdorreten Beine, höret des HErrn3068 Wort1697!

5 So spricht559 der HErr136 HErr3069 von diesen Gebeinen: Siehe, ich will935 einen6106 Odem7307 in euch bringen, daß ihr sollt lebendig2421 werden.

6 Ich will euch Adern1517 geben5414 und Fleisch1320 lassen5927 über euch wachsen und mit Haut5785 überziehen7159; und will euch Odem7307 geben5414, daß ihr3045 wieder lebendig2421 werdet; und sollt erfahren, daß ich der HErr3068 bin.

7 Und6963 ich weissagte5012, wie mir befohlen6680 war7126; und siehe, da rauschte es, als ich weissagte5012; und siehe, es regte sich7494! Und die Gebeine6106 kamen wieder zusammen, ein jegliches zu seinem Gebein6106.

8 Und ich sah7200, und siehe, es wuchsen5927 Adern1517 und Fleisch1320 darauf4605, und er überzog sie mit Haut5785; es war aber noch kein Odem7307 in ihnen.

9 Und1121 er sprach559 zu mir: Weissage5012 zum Winde7307; weissage5012, du559 Menschenkind120, und935 sprich zum Winde7307: So spricht der HErr136 HErr3069: Wind7307, komm herzu aus den vier702 Winden und7307 blase5301 diese Getöteten an, daß sie559 wieder lebendig2421 werden2026!

10 Und ich weissagte5012, wie er mir befohlen hatte6680. Da kam935 Odem7307 in sie, und sie wurden wieder lebendig2421 und richteten sich auf5975 ihre Füße7272. Und ihrer war ein sehr groß1419 Heer2428.

11 Und1121 er3001 sprach559 zu mir: Du Menschenkind120, diese Beine sind das ganze Haus1004 Israel3478. Siehe, jetzt sprechen sie559: Unsere Beine sind verdorret, und unsere Hoffnung8615 ist verloren6, und ist aus mit uns1504.

12 Darum weissage5012 und sprich559 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will935 eure Gräber6913 auftun6605 und will euch, mein Volk5971, aus denselben herausholen5927 und euch ins Land127 Israel3478 bringen;

13 und sollt erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich eure Gräber6913 geöffnet6605 und euch, mein Volk5971, aus denselben, gebracht habe5927.

14 Und ich will meinen Geist7307 in euch geben5414, daß ihr3240 wieder leben2421 sollt; und will euch in euer Land127 setzen, und sollt erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin. Ich rede1696 es und tue6213 es auch, spricht5002 der HErr3068.

15 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

16 Du Menschenkind120, nimm3947 dir ein259 Holz6086 und1121 schreibe3789 darauf: Des Juda3063 und der Kinder1121 Israel3478 samt ihren Zugetanen2270. Und nimm3947 noch ein259 Holz6086 und schreibe3789 darauf: Des Joseph3130, nämlich das Holz6086 Ephraim669, und des ganzen Hauses1004 Israel3478 samt ihren Zugetanen2270,

17 und tue eins259 zum andern zusammen, daß ein259 Holz6086 werde7126 in deiner Hand3027.

18 So nun dein Volk5971 zu dir wird sagen559 und1121 sprechen5046: Willst du559 uns nicht zeigen, was du damit meinest?

19 so sprich zu ihnen: So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will das Holz6086 Josephs3130, welches ist1696 in Ephraims669 Hand3027, nehmen3947, samt ihren Zugetanen2270, den Stämmen7626 Israels3478, und will sie559 zu dem Holz6086 Judas tun6213 und ein259 Holz6086 daraus machen5414, und sollen eins259 in meiner Hand3027 sein.

20 Und6086 sollst also die Hölzer, darauf du5869 geschrieben hast3789, in deiner Hand3027 halten, daß sie zusehen.

21 Und5439 sollst1696 zu ihnen sagen559: So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will935 die Kinder1121 Israel3478 holen aus996 den Heiden1471, dahin sie gezogen sind1980, und will sie allenthalben sammeln6908 und will sie wieder in ihr Land127 bringen3947.

22 Und4428 will ein259 einig Volk1471 aus ihnen machen6213 im Lande776 auf dem Gebirge2022 Israel3478, und sie sollen allesamt einen259 einigen König4428 haben; und sollen nicht5750 mehr zwei8147 Völker1471 noch in zwei8147 Königreiche4467 zerteilet sein2673,

23 sollen sich2398 auch nicht mehr verunreinigen2930 mit ihren Götzen1544 und Greueln8251 und allerlei Sünden6588. Ich will ihnen heraushelfen3467 aus allen Orten, da sie2891 gesündiget haben4186, und will sie reinigen, und sollen mein Volk5971 sein, und ich will ihr GOtt430 sein.

24 Und mein Knecht5650 David1732 soll259 ihr König4428 und ihrer aller einiger Hirte sein8104. Und sollen wandeln3212 in meinen7462 Rechten4941 und meine Gebote2708 halten und danach tun6213.

25 Und1121 sie sollen wieder im Lande wohnen3427, das776 ich meinem Knechte5650 Jakob3290 gegeben5414 habe, darinnen eure Väter1 gewohnet haben. Sie und1121 ihre Kinder1121 und Kindeskinder sollen darin wohnen3427 ewiglich5769; und mein Knecht5650 David1732 soll ewiglich5704 ihr3427 Fürst5387 sein.

26 Und5414 ich will mit ihnen einen Bund1285 des Friedens7965 machen3772, das soll ein ewiger5769 Bund1285 sein mit ihnen; und will sie5414 erhalten und mehren7235, und mein Heiligtum4720 soll unter8432 ihnen sein ewiglich5769.

27 Und ich will unter ihnen wohnen und will ihr GOtt430 sein, und sie4908 sollen mein Volk5971 sein,

28 daß auch die6942 Heiden1471 sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, der Israel3478 heilig macht, wenn mein Heiligtum4720 ewiglich5769 unter8432 ihnen sein wird.

Єзекiїль

Розділ 37

1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!

12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!

13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!

14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“

15 І було́ мені слово Господнє таке:

16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.

17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!

18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?

19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!

20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.

21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.

22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.

23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.

25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!

26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.

28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 37

Єзекiїль

Розділ 37

1 Und des HErrn3068 Hand3027 kam über mich und führete mich hinaus3318 im8432 Geist7307 des HErrn3068 und stellete mich auf5117 ein weit Feld1237, das voller4392 Beine lag.

1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

2 Und5439 er führete mich allenthalben dadurch. Und siehe, (des Gebeins) lag sehr3966 viel7227 auf6440 dem Felde1237; und siehe, sie waren5674 sehr3966 verdorret.

2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 Und1121 er sprach559 zu mir: Du Menschenkind120, meinest du auch, daß diese Beine wieder lebendig2421 werden? Und ich sprach559: HErr136 HErr3069, das weißt3045 du wohl.

3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

4 Und er sprach559 zu8085 mir: Weissage5012 von diesen6106 Beinen und sprich559 zu ihnen: Ihr verdorreten Beine, höret des HErrn3068 Wort1697!

4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

5 So spricht559 der HErr136 HErr3069 von diesen Gebeinen: Siehe, ich will935 einen6106 Odem7307 in euch bringen, daß ihr sollt lebendig2421 werden.

5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

6 Ich will euch Adern1517 geben5414 und Fleisch1320 lassen5927 über euch wachsen und mit Haut5785 überziehen7159; und will euch Odem7307 geben5414, daß ihr3045 wieder lebendig2421 werdet; und sollt erfahren, daß ich der HErr3068 bin.

6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

7 Und6963 ich weissagte5012, wie mir befohlen6680 war7126; und siehe, da rauschte es, als ich weissagte5012; und siehe, es regte sich7494! Und die Gebeine6106 kamen wieder zusammen, ein jegliches zu seinem Gebein6106.

7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

8 Und ich sah7200, und siehe, es wuchsen5927 Adern1517 und Fleisch1320 darauf4605, und er überzog sie mit Haut5785; es war aber noch kein Odem7307 in ihnen.

8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

9 Und1121 er sprach559 zu mir: Weissage5012 zum Winde7307; weissage5012, du559 Menschenkind120, und935 sprich zum Winde7307: So spricht der HErr136 HErr3069: Wind7307, komm herzu aus den vier702 Winden und7307 blase5301 diese Getöteten an, daß sie559 wieder lebendig2421 werden2026!

9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

10 Und ich weissagte5012, wie er mir befohlen hatte6680. Da kam935 Odem7307 in sie, und sie wurden wieder lebendig2421 und richteten sich auf5975 ihre Füße7272. Und ihrer war ein sehr groß1419 Heer2428.

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

11 Und1121 er3001 sprach559 zu mir: Du Menschenkind120, diese Beine sind das ganze Haus1004 Israel3478. Siehe, jetzt sprechen sie559: Unsere Beine sind verdorret, und unsere Hoffnung8615 ist verloren6, und ist aus mit uns1504.

11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!

12 Darum weissage5012 und sprich559 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will935 eure Gräber6913 auftun6605 und will euch, mein Volk5971, aus denselben herausholen5927 und euch ins Land127 Israel3478 bringen;

12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!

13 und sollt erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich eure Gräber6913 geöffnet6605 und euch, mein Volk5971, aus denselben, gebracht habe5927.

13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!

14 Und ich will meinen Geist7307 in euch geben5414, daß ihr3240 wieder leben2421 sollt; und will euch in euer Land127 setzen, und sollt erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin. Ich rede1696 es und tue6213 es auch, spricht5002 der HErr3068.

14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“

15 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

15 І було́ мені слово Господнє таке:

16 Du Menschenkind120, nimm3947 dir ein259 Holz6086 und1121 schreibe3789 darauf: Des Juda3063 und der Kinder1121 Israel3478 samt ihren Zugetanen2270. Und nimm3947 noch ein259 Holz6086 und schreibe3789 darauf: Des Joseph3130, nämlich das Holz6086 Ephraim669, und des ganzen Hauses1004 Israel3478 samt ihren Zugetanen2270,

16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.

17 und tue eins259 zum andern zusammen, daß ein259 Holz6086 werde7126 in deiner Hand3027.

17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!

18 So nun dein Volk5971 zu dir wird sagen559 und1121 sprechen5046: Willst du559 uns nicht zeigen, was du damit meinest?

18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?

19 so sprich zu ihnen: So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will das Holz6086 Josephs3130, welches ist1696 in Ephraims669 Hand3027, nehmen3947, samt ihren Zugetanen2270, den Stämmen7626 Israels3478, und will sie559 zu dem Holz6086 Judas tun6213 und ein259 Holz6086 daraus machen5414, und sollen eins259 in meiner Hand3027 sein.

19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!

20 Und6086 sollst also die Hölzer, darauf du5869 geschrieben hast3789, in deiner Hand3027 halten, daß sie zusehen.

20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.

21 Und5439 sollst1696 zu ihnen sagen559: So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will935 die Kinder1121 Israel3478 holen aus996 den Heiden1471, dahin sie gezogen sind1980, und will sie allenthalben sammeln6908 und will sie wieder in ihr Land127 bringen3947.

21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.

22 Und4428 will ein259 einig Volk1471 aus ihnen machen6213 im Lande776 auf dem Gebirge2022 Israel3478, und sie sollen allesamt einen259 einigen König4428 haben; und sollen nicht5750 mehr zwei8147 Völker1471 noch in zwei8147 Königreiche4467 zerteilet sein2673,

22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.

23 sollen sich2398 auch nicht mehr verunreinigen2930 mit ihren Götzen1544 und Greueln8251 und allerlei Sünden6588. Ich will ihnen heraushelfen3467 aus allen Orten, da sie2891 gesündiget haben4186, und will sie reinigen, und sollen mein Volk5971 sein, und ich will ihr GOtt430 sein.

23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!

24 Und mein Knecht5650 David1732 soll259 ihr König4428 und ihrer aller einiger Hirte sein8104. Und sollen wandeln3212 in meinen7462 Rechten4941 und meine Gebote2708 halten und danach tun6213.

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.

25 Und1121 sie sollen wieder im Lande wohnen3427, das776 ich meinem Knechte5650 Jakob3290 gegeben5414 habe, darinnen eure Väter1 gewohnet haben. Sie und1121 ihre Kinder1121 und Kindeskinder sollen darin wohnen3427 ewiglich5769; und mein Knecht5650 David1732 soll ewiglich5704 ihr3427 Fürst5387 sein.

25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!

26 Und5414 ich will mit ihnen einen Bund1285 des Friedens7965 machen3772, das soll ein ewiger5769 Bund1285 sein mit ihnen; und will sie5414 erhalten und mehren7235, und mein Heiligtum4720 soll unter8432 ihnen sein ewiglich5769.

26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 Und ich will unter ihnen wohnen und will ihr GOtt430 sein, und sie4908 sollen mein Volk5971 sein,

27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.

28 daß auch die6942 Heiden1471 sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, der Israel3478 heilig macht, wenn mein Heiligtum4720 ewiglich5769 unter8432 ihnen sein wird.

28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“

1.0x