CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Richt. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch der Richter

Kapitel 21

1 Die Männer aber Israels3478 hatten zu Mizpa4709 geschworen7650 und376 gesagt559: Niemand376 soll seine Tochter1323 den Benjaminitern1144 zum Weibe802 geben5414.

2 Und das Volk5971 kam935 zu dem Hause1004 Gottes430 und blieb3427 da bis zu Abend6153 vor GOtt430; und huben auf6440 ihre Stimme6963 und weineten sehr1419

3 und sprachen559: O HErr3068, GOtt430 von Israel3478, warum ist7626 das geschehen in Israel3478, daß heute3117 eines259 Stammes von Israel3478 weniger worden ist6485?

4 Des andern4283 Morgens machte sich7925 das Volk5971 frühe auf5927 und1129 bauete da einen Altar4196 und opferten Brandopfer5930 und Dankopfer8002.

5 Und559 die Kinder1121 Israel3478 sprachen559: Wer834 ist irgend von den Stämmen7626 Israels3478, der nicht5927 mit der Gemeine ist heraufkommen zum HErrn3068? Denn es war ein großer1419 Eid7621 geschehen, daß, wer nicht5927 hinaufkäme zum HErrn3068 gen Mizpa4709, der sollte des Todes4191 sterben4191.

6 Und es5162 reuete die Kinder1121 Israel3478 über Benjamin1144, ihre Brüder251, und sprachen559: Heute3117 ist ein259 Stamm7626 von Israel3478 abgebrochen1438.

7 Wie wollen wir ihnen tun6213, daß die übrigen3498 Weiber802 kriegen? Denn wir haben7650 geschworen bei dem HErrn3068, daß wir ihnen von unsern Töchtern1323 nicht Weiber802 geben5414.

8 Und sprachen559: Wer ist259 irgend von den Stämmen7626 Israels3478, die nicht hinaufkommen sind5927 zum HErrn3068 gen Mizpa4709? Und siehe, da war935 niemand376 gewesen im Lager4264 der Gemeine von Jabes in Gilead1568.

9 Denn sie6485 zähleten das Volk5971, und376 siehe, da war3427 kein Bürger da von Jabes in Gilead1568.

10 Da sandte7971 die3427 Gemeine zwölftausend Mann376 dahin von streitbaren2428 Männern; und geboten6680 ihnen5712 und sprachen559: Gehet hin3212 und schlaget5221 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719 die Bürger zu Jabes in Gilead1568 mit Weib802 und Kind2945.

11 Doch also sollt ihr3045 tun6213: Alles1697, was männlich2145 ist, und alle Weiber802, die beim4904 Mann gelegen sind, verbannet. Aber Naemi5281 sprach559: Kehret um7725, meine Töchter1323; warum wollt ihr mit mir gehen3212? Wie kann ich fürder Kinder1121 in meinem Leibe4578 haben, die eure Männer582 sein möchten?

12 Und3967 sie fanden4672 bei den Bürgern zu Jabes in Gilead1568 vierhundert702 Dirnen5291, die Jungfrauen1330 und bei keinem Mann376 gelegen waren3045. Die brachten935 sie ins Lager4904 gen Silo7887, die da liegt3427 im Lande776 Kanaan3667.

13 Da sandte die ganze Gemeine hin und ließ7971 reden1696 mit den Kindern1121 Benjamin1144, die im Fels5553 Rimmon7417 waren, und riefen7121 ihnen5712 friedlich7965.

14 Also kamen die Kinder Benjamin1144 wieder7725 zu derselbigen Zeit6256; und sie gaben5414 ihnen die Weiber802, die sie hatten erhalten2421 von den Weibern802 zu Jabes in Gilead1568; und sie fanden4672 keine mehr also.

15 Da reuete es5162 das Volk5971 über Benjamin1144, daß der HErr3068 einen Riß6556 gemacht hatte6213 in den Stämmen7626 Israels3478.

16 Und die Ältesten2205 der Gemeine sprachen559: Was wollen wir tun6213, daß die übrigen3498 auch Weiber802 kriegen? Denn die Weiber802 in Benjamin1144 sind8045 vertilget.

17 Und sprachen559: Die übrigen3425 von Benjamin1144 müssen ja ihr Erbe behalten6413, daß nicht ein Stamm7626 ausgetilget werde4229 von Israel3478.

18 Und wir können3201 ihnen unsere Töchter1323 nicht zu Weibern802 geben5414; denn die Kinder1121 Israel3478 haben7650 geschworen und gesagt559: Verflucht779 sei, der den Benjaminitern1144 ein Weib802 gibt5414!

19 Und6828 sie sprachen: Siehe, es ist ein Jahrfest2282 des HErrn3068 zu Silo7887, die zu mitternachtwärts liegt gegen Bethel, gegen der Sonnen Aufgang, auf5927 der Straße4546, da man559 hinaufgehet von Bethel gen Sichem7927; und von mittagwärts5045 liegt sie gegen Libona.

20 Und sie6680 geboten den Kindern1121 Benjamin1144 und sprachen559: Gehet hin3212 und lauert693 in den Weinbergen3754.

21 Wenn ihr7200 dann sehet, daß die Töchter1323 Silos7887 heraus mit Reigen4246 zum Tanz2342 gehen1980, so fahret hervor aus3318 den Weinbergen3754, und nehme ein2414 jeglicher ihm ein376 Weib802 von3318 den Töchtern1323 Silos7887 und gehet hin ins Land776 Benjamin1144.

22 Wenn aber ihre Väter oder Brüder251 kommen1, mit uns zu rechten7378, wollen wir zu ihnen sagen559: Seid ihnen gnädig2603, denn wir haben816 sie3947 nicht genommen mit Streit4421, sondern ihr wolltet sie802 ihnen nicht geben5414; die376 Schuld ist935 jetzt6256 euer.

23 Die3427 Kinder1121 Benjamin1144 taten6213 also und1129 nahmen5375 Weiber802 nach ihrer Zahl4557 von den Reigen2342, die sie7725 raubten1497; und zogen hin3212 und wohneten in ihrem Erbteil5159; und baueten Städte5892 und wohneten drinnen.

24 Auch die Kinder1121 Israel3478 machten sich von dannen zu der Zeit6256, ein376 jeglicher zu seinem4940 Stamm und zu seinem Geschlecht7626, und zogen1980 von dannen aus3318, ein jeglicher zu seinem Erbteil5159.

25 Zu der Zeit3117 war kein König4428 in Israel3478; ein376 jeglicher tat6213, was ihn5869 recht3477 deuchte.

Книга Суддiв

Розділ 21

1 І присягнув Ізра́їльтянин в Міцпі, говорячи: „Жоден із нас не дасть своєї дочки́ Веніяминові за жінку!“

2 І посхо́дився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І підне́сли вони го́лос свій, та й плакали плаче́м великим.

3 I сказали вони: „Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне пле́м'я?“

4 І сталося назавтра, і встав рано наро́д, та й збудували же́ртівника, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви.

5 І сказали Ізраїлеві сини: „Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та прися́га була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: „Такий буде конче забитий“.

6 І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: „Сьогодні відру́бане з Ізраїля одне пле́м'я!

7 Що́ ми зробимо їм, позосталим, щодо жіно́к? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочо́к наших за жіно́к“.

8 І сказали вони: „Яке́ одне́ з Ізраїлевих племен не прийшло́ до Господа до Міцпи?“ Аж ось ви́явилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не прихо́див до табо́ру на збори.

9 І був переглянений народ, а оце — не було там нікого з ме́шканців Явешу ґілеадського!

10 І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: „Ідіть, і повбиваєте ме́шканців ґілеадського Явешу вістрям меча, — і жінок і дітей.

11 А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізна́ла чолові́ка, зробите закляттям“.

12 І знайшли вони з ме́шканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізна́ли чолові́ка, і спровадили їх до табо́ру в Шіло́, що в ханаанському Кра́ї.

13 І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: „Мир!“

14 І вернувся Веніямин того ча́су, і дали́ їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм до́сить.

15 А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив проло́ма в Ізраїлевих племенах.

16 І сказали старші́ громади: „Що́ ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина“.

17 І сказали вони: „Останки насліддя — для Веніямина, і не буде витерте пле́м'я з Ізраїля.

18 А ми не можемо дати їм жінок із наших дочо́к, бо Ізраїлеві сини присягли́, говорячи: „Прокля́тий, хто дає жінку Веніяминові!“

19 І сказали вони: „Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло́, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з пі́вдня від Левони“.

20 І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: „Ідіть, і будете чатува́ти в виноградниках.

21 І побачите, аж ось до́чки Шіла́ вийдуть танцювати та́нці, то ви вийдете з виноградників, та й схо́пите собі кожен свою жінку з дочо́к Шіла́, і пі́дете в Веніяминів край.

22 І буде, коли їхні батьки або їхні брати при́йдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли́ ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали́ їм, тому цього ча́су ви винні“.

23 І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наді́лу свого, і побудували міста́, та й осілися в них.

24 І порозхо́дилися звідти Ізраїлеві сини того ча́су кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спа́дку свого.

25 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що здавалося правдивим в його оча́х!

Das Buch der Richter

Kapitel 21

Книга Суддiв

Розділ 21

1 Die Männer aber Israels3478 hatten zu Mizpa4709 geschworen7650 und376 gesagt559: Niemand376 soll seine Tochter1323 den Benjaminitern1144 zum Weibe802 geben5414.

1 І присягнув Ізра́їльтянин в Міцпі, говорячи: „Жоден із нас не дасть своєї дочки́ Веніяминові за жінку!“

2 Und das Volk5971 kam935 zu dem Hause1004 Gottes430 und blieb3427 da bis zu Abend6153 vor GOtt430; und huben auf6440 ihre Stimme6963 und weineten sehr1419

2 І посхо́дився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І підне́сли вони го́лос свій, та й плакали плаче́м великим.

3 und sprachen559: O HErr3068, GOtt430 von Israel3478, warum ist7626 das geschehen in Israel3478, daß heute3117 eines259 Stammes von Israel3478 weniger worden ist6485?

3 I сказали вони: „Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне пле́м'я?“

4 Des andern4283 Morgens machte sich7925 das Volk5971 frühe auf5927 und1129 bauete da einen Altar4196 und opferten Brandopfer5930 und Dankopfer8002.

4 І сталося назавтра, і встав рано наро́д, та й збудували же́ртівника, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви.

5 Und559 die Kinder1121 Israel3478 sprachen559: Wer834 ist irgend von den Stämmen7626 Israels3478, der nicht5927 mit der Gemeine ist heraufkommen zum HErrn3068? Denn es war ein großer1419 Eid7621 geschehen, daß, wer nicht5927 hinaufkäme zum HErrn3068 gen Mizpa4709, der sollte des Todes4191 sterben4191.

5 І сказали Ізраїлеві сини: „Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та прися́га була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: „Такий буде конче забитий“.

6 Und es5162 reuete die Kinder1121 Israel3478 über Benjamin1144, ihre Brüder251, und sprachen559: Heute3117 ist ein259 Stamm7626 von Israel3478 abgebrochen1438.

6 І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: „Сьогодні відру́бане з Ізраїля одне пле́м'я!

7 Wie wollen wir ihnen tun6213, daß die übrigen3498 Weiber802 kriegen? Denn wir haben7650 geschworen bei dem HErrn3068, daß wir ihnen von unsern Töchtern1323 nicht Weiber802 geben5414.

7 Що́ ми зробимо їм, позосталим, щодо жіно́к? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочо́к наших за жіно́к“.

8 Und sprachen559: Wer ist259 irgend von den Stämmen7626 Israels3478, die nicht hinaufkommen sind5927 zum HErrn3068 gen Mizpa4709? Und siehe, da war935 niemand376 gewesen im Lager4264 der Gemeine von Jabes in Gilead1568.

8 І сказали вони: „Яке́ одне́ з Ізраїлевих племен не прийшло́ до Господа до Міцпи?“ Аж ось ви́явилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не прихо́див до табо́ру на збори.

9 Denn sie6485 zähleten das Volk5971, und376 siehe, da war3427 kein Bürger da von Jabes in Gilead1568.

9 І був переглянений народ, а оце — не було там нікого з ме́шканців Явешу ґілеадського!

10 Da sandte7971 die3427 Gemeine zwölftausend Mann376 dahin von streitbaren2428 Männern; und geboten6680 ihnen5712 und sprachen559: Gehet hin3212 und schlaget5221 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719 die Bürger zu Jabes in Gilead1568 mit Weib802 und Kind2945.

10 І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: „Ідіть, і повбиваєте ме́шканців ґілеадського Явешу вістрям меча, — і жінок і дітей.

11 Doch also sollt ihr3045 tun6213: Alles1697, was männlich2145 ist, und alle Weiber802, die beim4904 Mann gelegen sind, verbannet. Aber Naemi5281 sprach559: Kehret um7725, meine Töchter1323; warum wollt ihr mit mir gehen3212? Wie kann ich fürder Kinder1121 in meinem Leibe4578 haben, die eure Männer582 sein möchten?

11 А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізна́ла чолові́ка, зробите закляттям“.

12 Und3967 sie fanden4672 bei den Bürgern zu Jabes in Gilead1568 vierhundert702 Dirnen5291, die Jungfrauen1330 und bei keinem Mann376 gelegen waren3045. Die brachten935 sie ins Lager4904 gen Silo7887, die da liegt3427 im Lande776 Kanaan3667.

12 І знайшли вони з ме́шканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізна́ли чолові́ка, і спровадили їх до табо́ру в Шіло́, що в ханаанському Кра́ї.

13 Da sandte die ganze Gemeine hin und ließ7971 reden1696 mit den Kindern1121 Benjamin1144, die im Fels5553 Rimmon7417 waren, und riefen7121 ihnen5712 friedlich7965.

13 І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: „Мир!“

14 Also kamen die Kinder Benjamin1144 wieder7725 zu derselbigen Zeit6256; und sie gaben5414 ihnen die Weiber802, die sie hatten erhalten2421 von den Weibern802 zu Jabes in Gilead1568; und sie fanden4672 keine mehr also.

14 І вернувся Веніямин того ча́су, і дали́ їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм до́сить.

15 Da reuete es5162 das Volk5971 über Benjamin1144, daß der HErr3068 einen Riß6556 gemacht hatte6213 in den Stämmen7626 Israels3478.

15 А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив проло́ма в Ізраїлевих племенах.

16 Und die Ältesten2205 der Gemeine sprachen559: Was wollen wir tun6213, daß die übrigen3498 auch Weiber802 kriegen? Denn die Weiber802 in Benjamin1144 sind8045 vertilget.

16 І сказали старші́ громади: „Що́ ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина“.

17 Und sprachen559: Die übrigen3425 von Benjamin1144 müssen ja ihr Erbe behalten6413, daß nicht ein Stamm7626 ausgetilget werde4229 von Israel3478.

17 І сказали вони: „Останки насліддя — для Веніямина, і не буде витерте пле́м'я з Ізраїля.

18 Und wir können3201 ihnen unsere Töchter1323 nicht zu Weibern802 geben5414; denn die Kinder1121 Israel3478 haben7650 geschworen und gesagt559: Verflucht779 sei, der den Benjaminitern1144 ein Weib802 gibt5414!

18 А ми не можемо дати їм жінок із наших дочо́к, бо Ізраїлеві сини присягли́, говорячи: „Прокля́тий, хто дає жінку Веніяминові!“

19 Und6828 sie sprachen: Siehe, es ist ein Jahrfest2282 des HErrn3068 zu Silo7887, die zu mitternachtwärts liegt gegen Bethel, gegen der Sonnen Aufgang, auf5927 der Straße4546, da man559 hinaufgehet von Bethel gen Sichem7927; und von mittagwärts5045 liegt sie gegen Libona.

19 І сказали вони: „Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло́, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з пі́вдня від Левони“.

20 Und sie6680 geboten den Kindern1121 Benjamin1144 und sprachen559: Gehet hin3212 und lauert693 in den Weinbergen3754.

20 І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: „Ідіть, і будете чатува́ти в виноградниках.

21 Wenn ihr7200 dann sehet, daß die Töchter1323 Silos7887 heraus mit Reigen4246 zum Tanz2342 gehen1980, so fahret hervor aus3318 den Weinbergen3754, und nehme ein2414 jeglicher ihm ein376 Weib802 von3318 den Töchtern1323 Silos7887 und gehet hin ins Land776 Benjamin1144.

21 І побачите, аж ось до́чки Шіла́ вийдуть танцювати та́нці, то ви вийдете з виноградників, та й схо́пите собі кожен свою жінку з дочо́к Шіла́, і пі́дете в Веніяминів край.

22 Wenn aber ihre Väter oder Brüder251 kommen1, mit uns zu rechten7378, wollen wir zu ihnen sagen559: Seid ihnen gnädig2603, denn wir haben816 sie3947 nicht genommen mit Streit4421, sondern ihr wolltet sie802 ihnen nicht geben5414; die376 Schuld ist935 jetzt6256 euer.

22 І буде, коли їхні батьки або їхні брати при́йдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли́ ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали́ їм, тому цього ча́су ви винні“.

23 Die3427 Kinder1121 Benjamin1144 taten6213 also und1129 nahmen5375 Weiber802 nach ihrer Zahl4557 von den Reigen2342, die sie7725 raubten1497; und zogen hin3212 und wohneten in ihrem Erbteil5159; und baueten Städte5892 und wohneten drinnen.

23 І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наді́лу свого, і побудували міста́, та й осілися в них.

24 Auch die Kinder1121 Israel3478 machten sich von dannen zu der Zeit6256, ein376 jeglicher zu seinem4940 Stamm und zu seinem Geschlecht7626, und zogen1980 von dannen aus3318, ein jeglicher zu seinem Erbteil5159.

24 І порозхо́дилися звідти Ізраїлеві сини того ча́су кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спа́дку свого.

25 Zu der Zeit3117 war kein König4428 in Israel3478; ein376 jeglicher tat6213, was ihn5869 recht3477 deuchte.

25 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що здавалося правдивим в його оча́х!

1.0x