Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 7

1 Слово, которое было к Иеремии от Иеговы, глаголившего:

2 Стань во вратах дома Иеговы, и провозгласи там слово сие, и скажи: слушайте слово Иеговы все иудеи, ходящие сими вратами на поклонение Иегове.

3 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: исправьте пути свои и нравы свои; тогда оставлю вас жить на сем месте.

4 Не надейтесь на слова лжи, когда говорят: `храм Иеговы, храм Иеговы, храм Иеговы здесь`.

5 Ибо если исправите пути свои и нравы свои; если будете производить суд между человеком и соперником его;

6 Иноземца, сироту и вдову обижать не будете, и невинной крови на сем месте не прольете, и за другими богами не пойдете на беду себе:

7 То Я оставлю вас жить на месте сем, на земле, которую дал отцам вашим из века в век.

8 Вот, вы надеетесь на слова лжи, не получая никакой пользы.

9 Крадете, убиваете и прелюбодействуете, и клянетесь во лжи, и кадите Ваалу, и ходите за другими богами, которых вы не знали.

10 И приходите, и становитесь пред лицом Моим в доме сем, который называется Моим именем, и говорите: `будем целы`, чтобы впредь делать все мерзости сии.

11 Разве вертепом разбойников стал в ваших глазах сей дом, который именуется Моим именем? Вот и Я вижу, говорит Иегова.

12 Ибо пойдите на место Мое в Силом, где имени Моему Я назначил жилище прежде, и посмотрите, что Я сделал с ним за пороки народа Моего Израиля?

13 И ныне за то, что вы делаете все дела сии, говорит Иегова, и тогда, как Я говорю вам так часто и усердно, а вы не слушаете, и зову вас, а вы не отвечаете;

14 Я поступлю с домом, который Моим именем именуется, на который вы надеетесь, и с местом сим, которое Я дал вам и отцам вашим, так же, как поступил с Силомом.

15 И отвергну вас от лица Моего, как отверг всех братьев ваших, все семя Ефремове.

16 А ты не молись за народ сей, и не возноси за них прошения и молитвы, и не ходатайствуй предо Мною, ибо Я не послушаю тебя.

17 Разве ты не видишь, что они делают в городах Иудеи, и на улицах Иерусалима?

18 Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтоб делать пирожки царице небесной {название Астарты, богини ханаанских племен}, и возливать возлияния другим богам, к Моему огорчению.

19 Но Меня ли они огорчают, говорит Иегова? Не себя ли самих к стыду своему?

20 Посему, так говорит Господь Иегова: се, изливается гнев Мой и ярость Моя на место сие, на людей, и иа скот, и на дерево полевое, и на плоды земли, и разгорится и не потухнет.

21 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: всесожжения свои прилагайте к жертвам своим, и ешьте мясо;

22 Ибо отцам вашим Я не говорил, и в день изведения их из земли Египетской не давал заповеди о всесожжении и жертве.

23 Но сию заповедь Я завещал им, говоря: слушайте слово Мое, и Я буду вашим Богом, а вы будете Моим народом, и ходите всяким путем, который Я укажу вам, чтобы вам благоденствовать.

24 Но они не слушали, и не приклонили уха своего, и жили по своим мыслям, по упорству испорченного своего сердца, и стали задом, а не лицом.

25 От того дня, как отцы ваши вышли из земли Египетской, до сего дня, Я посылал к вам всяких рабов Моих пророков, посылал всякий день с раннего утра;

26 Но они Меня не слушали, и не приклонили уха своего, и шею свою сделали упругою, поступали хуже отцов своих.

27 И когда ты будешь говорить им все сии речи, они тебя не послушают; и когда позовешь их, они тебе не ответят.

28 Тогда скажешь им: вот народ, который не слушает гласа Иеговы, Бога своего, и не приемлет наставления! Не стало истины, и исчезла из уст их.

29 Остриги, дщерь Сиона, волоса свои, и брось, и пой плачевную песнь на горах, ибо презрел Иегова, и отверг род гнева Своего.

30 Поелику сыны Иудины делают злое пред очами Моими, говорит Иегова, внесли мерзости свои в дом, который именуется Моим именем, к осквернению его;

31 И устроили возвышенности Тофетские на долине сынов Енномовых, чтоб сожигать сыновей своих и дочерей своих в огне, чего Я не предписывал, и что на ум Мне не приходило:

32 За то вот, приходят дни, говорит Иегова, когда не будут уже называть сие место Тофетом, и долиною сынов Енномовых, но долиною убиении, и в Тофете будут хоронить за недостатком места.

33 И будут трупы народа сего пищею птицам небесным и зверям земным, и некому будет отогнать.

34 И удалю от городов Иудеи и с улиц Иерусалима голос торжества и голос радости, голос жениха и голос невесты; ибо земля сия будет пустынею.

Єремiя

Розділ 7

1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.

3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!

4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!

5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,

6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —

7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!

8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:

9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —

10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?

11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.

12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.

13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —

14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —

15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!

16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!

17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.

19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.

25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.

26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,

27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.

28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.

29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.

31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.

32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.

33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!

34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

Книга пророка Иеремии Глава 7	Єремiя Розділ 7
1 Слово, которое было к Иеремии от Иеговы, глаголившего:	1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 Стань во вратах дома Иеговы, и провозгласи там слово сие, и скажи: слушайте слово Иеговы все иудеи, ходящие сими вратами на поклонение Иегове.	2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.
3 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: исправьте пути свои и нравы свои; тогда оставлю вас жить на сем месте.	3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!
4 Не надейтесь на слова лжи, когда говорят: `храм Иеговы, храм Иеговы, храм Иеговы здесь`.	4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!
5 Ибо если исправите пути свои и нравы свои; если будете производить суд между человеком и соперником его;	5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,
6 Иноземца, сироту и вдову обижать не будете, и невинной крови на сем месте не прольете, и за другими богами не пойдете на беду себе:	6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —
7 То Я оставлю вас жить на месте сем, на земле, которую дал отцам вашим из века в век.	7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!
8 Вот, вы надеетесь на слова лжи, не получая никакой пользы.	8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:
9 Крадете, убиваете и прелюбодействуете, и клянетесь во лжи, и кадите Ваалу, и ходите за другими богами, которых вы не знали.	9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —
10 И приходите, и становитесь пред лицом Моим в доме сем, который называется Моим именем, и говорите: `будем целы`, чтобы впредь делать все мерзости сии.	10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?
11 Разве вертепом разбойников стал в ваших глазах сей дом, который именуется Моим именем? Вот и Я вижу, говорит Иегова.	11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.
12 Ибо пойдите на место Мое в Силом, где имени Моему Я назначил жилище прежде, и посмотрите, что Я сделал с ним за пороки народа Моего Израиля?	12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.
13 И ныне за то, что вы делаете все дела сии, говорит Иегова, и тогда, как Я говорю вам так часто и усердно, а вы не слушаете, и зову вас, а вы не отвечаете;	13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —
14 Я поступлю с домом, который Моим именем именуется, на который вы надеетесь, и с местом сим, которое Я дал вам и отцам вашим, так же, как поступил с Силомом.	14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —
15 И отвергну вас от лица Моего, как отверг всех братьев ваших, все семя Ефремове.	15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!
16 А ты не молись за народ сей, и не возноси за них прошения и молитвы, и не ходатайствуй предо Мною, ибо Я не послушаю тебя.	16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!
17 Разве ты не видишь, что они делают в городах Иудеи, и на улицах Иерусалима?	17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтоб делать пирожки царице небесной {название Астарты, богини ханаанских племен}, и возливать возлияния другим богам, к Моему огорчению.	18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.
19 Но Меня ли они огорчают, говорит Иегова? Не себя ли самих к стыду своему?	19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Посему, так говорит Господь Иегова: се, изливается гнев Мой и ярость Моя на место сие, на людей, и иа скот, и на дерево полевое, и на плоды земли, и разгорится и не потухнет.	20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!
21 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: всесожжения свои прилагайте к жертвам своим, и ешьте мясо;	21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 Ибо отцам вашим Я не говорил, и в день изведения их из земли Египетской не давал заповеди о всесожжении и жертве.	22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.
23 Но сию заповедь Я завещал им, говоря: слушайте слово Мое, и Я буду вашим Богом, а вы будете Моим народом, и ходите всяким путем, который Я укажу вам, чтобы вам благоденствовать.	23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.
24 Но они не слушали, и не приклонили уха своего, и жили по своим мыслям, по упорству испорченного своего сердца, и стали задом, а не лицом.	24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.
25 От того дня, как отцы ваши вышли из земли Египетской, до сего дня, Я посылал к вам всяких рабов Моих пророков, посылал всякий день с раннего утра;	25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.
26 Но они Меня не слушали, и не приклонили уха своего, и шею свою сделали упругою, поступали хуже отцов своих.	26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,
27 И когда ты будешь говорить им все сии речи, они тебя не послушают; и когда позовешь их, они тебе не ответят.	27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.
28 Тогда скажешь им: вот народ, который не слушает гласа Иеговы, Бога своего, и не приемлет наставления! Не стало истины, и исчезла из уст их.	28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.
29 Остриги, дщерь Сиона, волоса свои, и брось, и пой плачевную песнь на горах, ибо презрел Иегова, и отверг род гнева Своего.	29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 Поелику сыны Иудины делают злое пред очами Моими, говорит Иегова, внесли мерзости свои в дом, который именуется Моим именем, к осквернению его;	30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.
31 И устроили возвышенности Тофетские на долине сынов Енномовых, чтоб сожигать сыновей своих и дочерей своих в огне, чего Я не предписывал, и что на ум Мне не приходило:	31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
32 За то вот, приходят дни, говорит Иегова, когда не будут уже называть сие место Тофетом, и долиною сынов Енномовых, но долиною убиении, и в Тофете будут хоронить за недостатком места.	32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.
33 И будут трупы народа сего пищею птицам небесным и зверям земным, и некому будет отогнать.	33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!
34 И удалю от городов Иудеи и с улиц Иерусалима голос торжества и голос радости, голос жениха и голос невесты; ибо земля сия будет пустынею.	34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Книга пророка Иеремии

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет