創世記第41章 |
1 |
2 不料 |
3 隨後又見 |
4 這又醜陋又乾瘦的七隻母牛吃盡了那又美好又肥壯的七隻母牛。法老就醒了。 |
5 他又睡著,第二回作夢,夢見一棵麥子長了七個穗子,又肥大又佳美, |
6 隨後又見 |
7 這七個 |
8 到了早晨,法老靈 |
9 |
10 從前法老惱怒臣僕,把我和膳長下在護衛長府內的監裏。 |
11 我們二人同夜各作一夢,各夢都有講解。 |
12 在那裏同著我們有一個希伯來的少年人,是護衛長的僕人,我們告訴他,他就把我們的夢圓解,是按著各人的夢圓解的。 |
13 後來正如他給我們圓解的成就了;我官復原職,膳長被掛起來了。」 |
14 |
15 法老對約瑟說:「我作了一夢,沒有人能解;我聽見人說,你能明白夢的意思,能以解夢 |
16 約瑟回答法老說:「這不在乎我,神必將平安的話回答法老。」 |
17 法老對約瑟說:「我夢見我站在河邊, |
18 又見 |
19 隨後又見 |
20 這又乾瘦又醜陋的母牛吃盡了那以先的七隻肥母牛, |
21 吃了以後卻看不出是吃了,那醜陋的樣子仍舊和先前一樣。我就醒了。 |
22 我又夢見一棵麥子,長了七個穗子,又飽滿又佳美, |
23 隨後又見 |
24 這些細弱的穗子吞了那七個佳美的穗子。我將這夢告訴了術士,卻沒有人能給我解說。」 |
25 |
26 七隻好母牛是七年,七個好穗子也是七年;這夢乃是一個。 |
27 那隨後上來的七隻又乾瘦又醜陋的母牛是七年,那七個虛空、被東風吹枯 |
28 這就是我對法老所說,神已將所要作的事顯明給法老了。 |
29 看哪 |
30 隨後又要來七個荒年,甚至埃及地都忘了先前的豐收,全地必被饑荒所滅。 |
31 因那以後的饑荒甚大,便看不出 |
32 至於法老兩回作夢,是因神命定這事,而且神 |
33 所以,法老當揀選一個有聰明有智慧的人,派他治理埃及地。 |
34 法老當這樣行,又讓他 |
35 叫他們把將來豐年一切的糧食收聚 |
36 所積蓄的糧食可以防備埃及地將來的七個荒年,免得這地被饑荒所滅。」 |
37 |
38 法老對臣僕說:「像這樣的人,有神的靈 |
39 法老對約瑟說:「神既將這事都指示你,可見沒有人像你這樣有聰明有智慧。 |
40 你可以掌管我的家;我的民都必聽從你的話。唯獨在寶座上我比你大。」 |
41 法老又對約瑟說:「我派你治理埃及全地。」 |
42 法老就摘下手上的戒指 |
43 又叫約瑟坐他的副車,喝道的在前呼叫說:「跪下。」這樣、法老派他治理埃及全地。 |
44 法老對約瑟說:「我是法老,在埃及全地,若沒有你的命令,不許人舉起手腳 |
45 法老賜名給約瑟,叫撒發那忒.巴內亞,又將安城的祭司波提.非拉的女兒亞西納給他為妻。約瑟就出去巡行埃及地。 |
46 |
47 七個豐年之內,地的出產一把一把的 |
48 約瑟收聚 |
49 約瑟積蓄五穀甚多,如同海邊的沙,無法計算,因為穀不可勝數。 |
50 |
51 約瑟給長子起名叫瑪拿西,因為他說:「神使我忘了一切的困苦和我父的全家。」 |
52 他給次子起名叫以法蓮,因為他說:「神使我在受苦之地 |
53 |
54 七個荒年便來 |
55 及至埃及全地有了饑荒,眾民向法老哀求糧食,法老對他們說:「你們往約瑟那裏去,凡他所說的,你們都要作。」 |
56 當時饑荒遍滿地上 |
57 各地的人都往埃及去,到約瑟那裏買糧穀 |
БуттяРозділ 41 |
1 |
2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі. |
3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки. |
4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон. |
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих. |
6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром. |
7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон. |
8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові. |
9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої. |
10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів. |
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням. |
12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав. |
13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“. |
14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона. |
15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“. |
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“. |
17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки. |
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі. |
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському. |
20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих. |
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся. |
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих. |
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром. |
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“. |
25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові. |
26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він. |
27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних. |
28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові. |
29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім. |
30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край. |
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й. |
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її. |
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею. |
34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі. |
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть. |
36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“. |
37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів. |
38 |
39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти. |
40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“. |
41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“. |
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга. |
43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм. |
44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“. |
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм. |
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край. |
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені. |
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му. |
49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа. |
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону. |
51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“. |
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“. |
53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї. |
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб. |
55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“. |
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї. |
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі. |
創世記第41章 |
БуттяРозділ 41 |
1 |
1 |
2 不料 |
2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі. |
3 隨後又見 |
3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки. |
4 這又醜陋又乾瘦的七隻母牛吃盡了那又美好又肥壯的七隻母牛。法老就醒了。 |
4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон. |
5 他又睡著,第二回作夢,夢見一棵麥子長了七個穗子,又肥大又佳美, |
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих. |
6 隨後又見 |
6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром. |
7 這七個 |
7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон. |
8 到了早晨,法老靈 |
8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові. |
9 |
9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої. |
10 從前法老惱怒臣僕,把我和膳長下在護衛長府內的監裏。 |
10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів. |
11 我們二人同夜各作一夢,各夢都有講解。 |
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням. |
12 在那裏同著我們有一個希伯來的少年人,是護衛長的僕人,我們告訴他,他就把我們的夢圓解,是按著各人的夢圓解的。 |
12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав. |
13 後來正如他給我們圓解的成就了;我官復原職,膳長被掛起來了。」 |
13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“. |
14 |
14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона. |
15 法老對約瑟說:「我作了一夢,沒有人能解;我聽見人說,你能明白夢的意思,能以解夢 |
15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“. |
16 約瑟回答法老說:「這不在乎我,神必將平安的話回答法老。」 |
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“. |
17 法老對約瑟說:「我夢見我站在河邊, |
17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки. |
18 又見 |
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі. |
19 隨後又見 |
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському. |
20 這又乾瘦又醜陋的母牛吃盡了那以先的七隻肥母牛, |
20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих. |
21 吃了以後卻看不出是吃了,那醜陋的樣子仍舊和先前一樣。我就醒了。 |
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся. |
22 我又夢見一棵麥子,長了七個穗子,又飽滿又佳美, |
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих. |
23 隨後又見 |
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром. |
24 這些細弱的穗子吞了那七個佳美的穗子。我將這夢告訴了術士,卻沒有人能給我解說。」 |
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“. |
25 |
25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові. |
26 七隻好母牛是七年,七個好穗子也是七年;這夢乃是一個。 |
26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він. |
27 那隨後上來的七隻又乾瘦又醜陋的母牛是七年,那七個虛空、被東風吹枯 |
27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних. |
28 這就是我對法老所說,神已將所要作的事顯明給法老了。 |
28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові. |
29 看哪 |
29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім. |
30 隨後又要來七個荒年,甚至埃及地都忘了先前的豐收,全地必被饑荒所滅。 |
30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край. |
31 因那以後的饑荒甚大,便看不出 |
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й. |
32 至於法老兩回作夢,是因神命定這事,而且神 |
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її. |
33 所以,法老當揀選一個有聰明有智慧的人,派他治理埃及地。 |
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею. |
34 法老當這樣行,又讓他 |
34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі. |
35 叫他們把將來豐年一切的糧食收聚 |
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть. |
36 所積蓄的糧食可以防備埃及地將來的七個荒年,免得這地被饑荒所滅。」 |
36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“. |
37 |
37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів. |
38 法老對臣僕說:「像這樣的人,有神的靈 |
38 |
39 法老對約瑟說:「神既將這事都指示你,可見沒有人像你這樣有聰明有智慧。 |
39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти. |
40 你可以掌管我的家;我的民都必聽從你的話。唯獨在寶座上我比你大。」 |
40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“. |
41 法老又對約瑟說:「我派你治理埃及全地。」 |
41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“. |
42 法老就摘下手上的戒指 |
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга. |
43 又叫約瑟坐他的副車,喝道的在前呼叫說:「跪下。」這樣、法老派他治理埃及全地。 |
43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм. |
44 法老對約瑟說:「我是法老,在埃及全地,若沒有你的命令,不許人舉起手腳 |
44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“. |
45 法老賜名給約瑟,叫撒發那忒.巴內亞,又將安城的祭司波提.非拉的女兒亞西納給他為妻。約瑟就出去巡行埃及地。 |
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм. |
46 |
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край. |
47 七個豐年之內,地的出產一把一把的 |
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені. |
48 約瑟收聚 |
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му. |
49 約瑟積蓄五穀甚多,如同海邊的沙,無法計算,因為穀不可勝數。 |
49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа. |
50 |
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону. |
51 約瑟給長子起名叫瑪拿西,因為他說:「神使我忘了一切的困苦和我父的全家。」 |
51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“. |
52 他給次子起名叫以法蓮,因為他說:「神使我在受苦之地 |
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“. |
53 |
53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї. |
54 七個荒年便來 |
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб. |
55 及至埃及全地有了饑荒,眾民向法老哀求糧食,法老對他們說:「你們往約瑟那裏去,凡他所說的,你們都要作。」 |
55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“. |
56 當時饑荒遍滿地上 |
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї. |
57 各地的人都往埃及去,到約瑟那裏買糧穀 |
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі. |