MatthewChapter 19 |
|
1 |
|
2 And |
|
3 |
|
4 And |
|
5 |
|
6 |
|
7 They say |
|
8 He saith |
|
9 |
|
10 His |
|
11 But |
|
12 |
|
13 |
|
14 But |
|
15 And |
|
16 |
|
17 And |
|
18 He saith |
|
19 |
|
20 The |
|
21 Jesus |
|
22 But |
|
23 |
|
24 |
|
25 When |
|
26 But |
|
27 Then |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
Вiд МатвiяРозділ 19 |
|
1 |
|
2 А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут. |
|
3 |
|
4 А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“ |
|
5 І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“, |
|
6 тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“ |
|
7 Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“ |
|
8 Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́. |
|
9 А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“. |
|
10 Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“. |
|
11 А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но. |
|
12 Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“. |
|
13 |
|
14 Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“. |
|
15 І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́. |
|
16 |
|
17 Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“. |
|
18 Той питає Його: „Які саме!“ А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво. |
|
19 Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“. |
|
20 Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“ |
|
21 Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“. |
|
22 Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав. |
|
23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. |
|
24 Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“ |
|
25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“ |
|
26 А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“. |
|
27 |
|
28 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих. |
|
29 І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя. |
|
30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими. |
MatthewChapter 19 |
Вiд МатвiяРозділ 19 |
|
1 |
1 |
|
2 And |
2 А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут. |
|
3 |
3 |
|
4 And |
4 А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“ |
|
5 |
5 І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“, |
|
6 |
6 тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“ |
|
7 They say |
7 Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“ |
|
8 He saith |
8 Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́. |
|
9 |
9 А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“. |
|
10 His |
10 Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“. |
|
11 But |
11 А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но. |
|
12 |
12 Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“. |
|
13 |
13 |
|
14 But |
14 Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“. |
|
15 And |
15 І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́. |
|
16 |
16 |
|
17 And |
17 Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“. |
|
18 He saith |
18 Той питає Його: „Які саме!“ А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво. |
|
19 |
19 Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“. |
|
20 The |
20 Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“ |
|
21 Jesus |
21 Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“. |
|
22 But |
22 Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав. |
|
23 |
23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. |
|
24 |
24 Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“ |
|
25 When |
25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“ |
|
26 But |
26 А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“. |
|
27 Then |
27 |
|
28 |
28 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих. |
|
29 |
29 І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя. |
|
30 |
30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими. |