GenesisChapter 15 |
|
1 AFTER these things the word of the LORD came to Abram in a vision, saying, Fear not, Abram; I am your shield, and your reward is exceedingly great. |
|
2 And Abram said, O LORD God, what will thou give me, for I will die childless, and Eliezer of Damascus, one of my household, will be my heir? |
|
3 And Abram said, Behold, thou hast given me no son; and, behold, one of the members of my household will be my heir. |
|
4 Then the LORD said to him, This man shall not be your heir; but your own son that shall come out of your own loins shall be your heir. |
|
5 And he brought him outside, and said to him, Look now toward heaven and number the stars, if you are able to number them; and he said to him, So shall your descendants be. |
|
6 And Abram believed in the LORD; and it was counted to him for righteousness. |
|
7 And he said to him, I am the LORD, who brought you out of Ur of the Chaldeans, to give you this land to inherit it. |
|
8 And Abram said, O LORD God, whereby shall I know that I shall inherit it? |
|
9 And he said to him, Take for yourself a heifer, three years old, a three year old ram, a three year old she-goat, a pigeon, and a young dove. |
|
10 And he took to himself all these, and cut them in two, and laid each piece against another; but the birds he did not divide. |
|
11 And when the birds of prey came down upon the carcasses, Abram drove them away. |
|
12 And when the sun was going down, a deep sleep fell on Abram; and, lo, fear and a great darkness fell upon him. |
|
13 And the LORD said to Abram, Know of a surety that your descendants shall be strangers in a land that is not theirs, and shall be in servitude: and they shall afflict them for four hundred years; |
|
14 But I will judge the nation which they shall serve; and afterward they shall come out with great wealth. |
|
15 And you shall depart from this life and go to your fathers in peace; and you shall be buried at a good old age. |
|
16 And after four centuries, they shall return here; for the iniquities of the Amorites are not yet full. |
|
17 And it came to pass that when the sun had set and it was dark, behold there appeared a smoking furnace and a burning torch that passed between those pieces. |
|
18 On that day the LORD made a covenant with Abram, saying, To your descendants have I given this land, from the river of Egypt to the great river, the river Euphrates: |
|
19 The land of the Kenites, Kenizzites, and the Kadmonites, |
|
20 The Hittites, the Perizzites, the Giants, |
|
21 The Amorites, the Canaanites, the Girgashites, and the Jebusites. |
БуттяРозділ 15 |
|
1 |
|
2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“. |
|
3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“. |
|
4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“. |
|
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“ |
|
6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність. |
|
7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“. |
|
8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“ |
|
9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“. |
|
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік. |
|
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його. |
|
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий. |
|
13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ. |
|
14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком. |
|
15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш. |
|
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“. |
|
17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви. |
|
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата: |
|
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина, |
|
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина, |
|
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“. |
GenesisChapter 15 |
БуттяРозділ 15 |
|
1 AFTER these things the word of the LORD came to Abram in a vision, saying, Fear not, Abram; I am your shield, and your reward is exceedingly great. |
1 |
|
2 And Abram said, O LORD God, what will thou give me, for I will die childless, and Eliezer of Damascus, one of my household, will be my heir? |
2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“. |
|
3 And Abram said, Behold, thou hast given me no son; and, behold, one of the members of my household will be my heir. |
3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“. |
|
4 Then the LORD said to him, This man shall not be your heir; but your own son that shall come out of your own loins shall be your heir. |
4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“. |
|
5 And he brought him outside, and said to him, Look now toward heaven and number the stars, if you are able to number them; and he said to him, So shall your descendants be. |
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“ |
|
6 And Abram believed in the LORD; and it was counted to him for righteousness. |
6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність. |
|
7 And he said to him, I am the LORD, who brought you out of Ur of the Chaldeans, to give you this land to inherit it. |
7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“. |
|
8 And Abram said, O LORD God, whereby shall I know that I shall inherit it? |
8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“ |
|
9 And he said to him, Take for yourself a heifer, three years old, a three year old ram, a three year old she-goat, a pigeon, and a young dove. |
9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“. |
|
10 And he took to himself all these, and cut them in two, and laid each piece against another; but the birds he did not divide. |
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік. |
|
11 And when the birds of prey came down upon the carcasses, Abram drove them away. |
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його. |
|
12 And when the sun was going down, a deep sleep fell on Abram; and, lo, fear and a great darkness fell upon him. |
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий. |
|
13 And the LORD said to Abram, Know of a surety that your descendants shall be strangers in a land that is not theirs, and shall be in servitude: and they shall afflict them for four hundred years; |
13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ. |
|
14 But I will judge the nation which they shall serve; and afterward they shall come out with great wealth. |
14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком. |
|
15 And you shall depart from this life and go to your fathers in peace; and you shall be buried at a good old age. |
15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш. |
|
16 And after four centuries, they shall return here; for the iniquities of the Amorites are not yet full. |
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“. |
|
17 And it came to pass that when the sun had set and it was dark, behold there appeared a smoking furnace and a burning torch that passed between those pieces. |
17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви. |
|
18 On that day the LORD made a covenant with Abram, saying, To your descendants have I given this land, from the river of Egypt to the great river, the river Euphrates: |
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата: |
|
19 The land of the Kenites, Kenizzites, and the Kadmonites, |
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина, |
|
20 The Hittites, the Perizzites, the Giants, |
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина, |
|
21 The Amorites, the Canaanites, the Girgashites, and the Jebusites. |
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“. |