CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 45
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Genesis

Chapter 45

1 THEN Joseph could no longer control his emotions before all those who stood in his presence; and he said, Cause everyone to go out from me. And there remained no one with him when Joseph made himself known to his brothers.

2 And he wept aloud; and the Egyptians and the household of Pharaoh heard it.

3 And Joseph said to his brothers, I am Joseph your brother; is my father still alive? But his brothers could not answer him because they were afraid at his presence.

4 And Joseph said to his brothers, Come near to me; and they came near. And he said to them, I am Joseph your brother, whom you sold to the Egyptians.

5 Now do not be grieved, nor displeased with yourselves, that you sold me here; for it was to provide for you that God sent me before you.

6 For behold the famine has been in the land for two years; and yet there are five years, in which there will be no one that sows or that reaps.

7 And God sent me before you to preserve you a remnant on the earth, and to save your lives by a great deliverance.

8 So now it was not you who sent me here, but God; and he has made me a father to Pharaoh, and lord over all his house, and a ruler throughout all the land of Egypt.

9 Hasten, and go up to my father, and say to him, Thus says your son Joseph, God has made me lord over all Egypt; come down to me, do not delay;

10 And you shall dwell in the land of Goshen, and you shall be near me, you and your children and your children's children and your flocks and your herds and all that you have;

11 And there I will provide for you; for the famine will yet last five years more; lest you, your household, and all that you have perish.

12 And, behold, your eyes see, and the eyes of my brother Benjamin, that it is my mouth that speaks to you.

13 And you must tell my father of all my glory in Egypt and of all that you have seen; and you shall hasten and bring down my father here.

14 Then he fell upon his brother Benjamin's neck and wept; and Benjamin wept upon his neck.

15 Moreover he kissed all his brothers and wept upon them; and after that, his brothers talked with him.

16 And the news of their meeting was reported in Pharaoh's house, saying, Joseph's brothers are come; and the news pleased Pharaoh well, and his servants.

17 And Pharaoh said to Joseph, Say to your brothers, Do this: load your beasts with wheat, and go, and carry it to the land of Canaan;

18 And take your father and your households, and come to me; and I will give you the best of the land of Egypt, and you shall eat of the fat of the land.

19 Behold, you are the governor; say to your brothers, Do this: take wagons from the land of Egypt for your wives and for your little ones, and bring your father, and come.

20 And do not regard your stuff which you leave behind; for the choicest of all the land of Egypt is yours.

21 And the sons of Israel did so; and Joseph gave them wagons, according to the command of Pharaoh, and gave them provisions for the journey.

22 To all of them he gave each man two pairs of garments; but to Benjamin he gave three hundred pieces of silver and five pairs of garments.

23 And to his father he sent after this manner: ten asses laden with the good things of Egypt, and ten she-asses laden with wheat, wine, and provisions for his father's journey.

24 So he sent his brothers away, and they departed; and he said to them, Quarrel not on the journey.

25 And they went up out of Egypt, and came to the land of Canaan to their father Jacob.

26 And they told him, saying, Joseph is still alive, and he is governor over all the land of Egypt. But Jacob disregarded their story, for he did not believe them.

27 And they told him all the words which Joseph had said to them; and when he saw the wagons which Joseph had sent to carry him, their father Jacob was content.

28 And he said, This is great news for me, for my son Joseph is still alive; I will go and see him before I die.

Буття

Розділ 45

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

Genesis

Chapter 45

Буття

Розділ 45

1 THEN Joseph could no longer control his emotions before all those who stood in his presence; and he said, Cause everyone to go out from me. And there remained no one with him when Joseph made himself known to his brothers.

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 And he wept aloud; and the Egyptians and the household of Pharaoh heard it.

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 And Joseph said to his brothers, I am Joseph your brother; is my father still alive? But his brothers could not answer him because they were afraid at his presence.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 And Joseph said to his brothers, Come near to me; and they came near. And he said to them, I am Joseph your brother, whom you sold to the Egyptians.

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 Now do not be grieved, nor displeased with yourselves, that you sold me here; for it was to provide for you that God sent me before you.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 For behold the famine has been in the land for two years; and yet there are five years, in which there will be no one that sows or that reaps.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 And God sent me before you to preserve you a remnant on the earth, and to save your lives by a great deliverance.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 So now it was not you who sent me here, but God; and he has made me a father to Pharaoh, and lord over all his house, and a ruler throughout all the land of Egypt.

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Hasten, and go up to my father, and say to him, Thus says your son Joseph, God has made me lord over all Egypt; come down to me, do not delay;

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 And you shall dwell in the land of Goshen, and you shall be near me, you and your children and your children's children and your flocks and your herds and all that you have;

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 And there I will provide for you; for the famine will yet last five years more; lest you, your household, and all that you have perish.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 And, behold, your eyes see, and the eyes of my brother Benjamin, that it is my mouth that speaks to you.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 And you must tell my father of all my glory in Egypt and of all that you have seen; and you shall hasten and bring down my father here.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 Then he fell upon his brother Benjamin's neck and wept; and Benjamin wept upon his neck.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 Moreover he kissed all his brothers and wept upon them; and after that, his brothers talked with him.

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 And the news of their meeting was reported in Pharaoh's house, saying, Joseph's brothers are come; and the news pleased Pharaoh well, and his servants.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 And Pharaoh said to Joseph, Say to your brothers, Do this: load your beasts with wheat, and go, and carry it to the land of Canaan;

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 And take your father and your households, and come to me; and I will give you the best of the land of Egypt, and you shall eat of the fat of the land.

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 Behold, you are the governor; say to your brothers, Do this: take wagons from the land of Egypt for your wives and for your little ones, and bring your father, and come.

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 And do not regard your stuff which you leave behind; for the choicest of all the land of Egypt is yours.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 And the sons of Israel did so; and Joseph gave them wagons, according to the command of Pharaoh, and gave them provisions for the journey.

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 To all of them he gave each man two pairs of garments; but to Benjamin he gave three hundred pieces of silver and five pairs of garments.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 And to his father he sent after this manner: ten asses laden with the good things of Egypt, and ten she-asses laden with wheat, wine, and provisions for his father's journey.

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 So he sent his brothers away, and they departed; and he said to them, Quarrel not on the journey.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 And they went up out of Egypt, and came to the land of Canaan to their father Jacob.

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 And they told him, saying, Joseph is still alive, and he is governor over all the land of Egypt. But Jacob disregarded their story, for he did not believe them.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 And they told him all the words which Joseph had said to them; and when he saw the wagons which Joseph had sent to carry him, their father Jacob was content.

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 And he said, This is great news for me, for my son Joseph is still alive; I will go and see him before I die.

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“