CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга пророка Иеремии

Глава 32

1 Слово, которое было от Иеговы к Иеремии, в десятый год Седекии, царя иудейского; этот год был восемнадцатым годом Невухаднецара.

2 И тогда войско царя вавилонского держало в осаде Иерусалим, а Иеремия пророк был заключен во дворе стражи, который в доме царя иудейского.

3 Седекия, царь иудейский, заключил его туда, сказав: зачем ты пророчествуешь такими словами: `так говорит Иегова: се, Я предаю город сей в руку царя вавилонского, и он возьмет его;

4 И Седекия, царь иудейский, не спасется от руки халдеев, ибо непременно предан будет в руку царя вавилонского; и уста его будут говорить с устами его, и глаза его увидят глаза его.

5 И он отведет Седекию в Вавилон, где он и будет, доколе не посещу его, говорит Иегова. Если вы будете воевать с халдеями; то не будете иметь успеха`.

6 И сказал Иеремия: ко мне было слово Иеговы, мне сказано:

7 Вот Анамеил, сын Шаллума, дяди твоего, идет к тебе сказать: купи себе поле мое, которое в Анафофе, потому что тебе принадлежит право искупления {ин. родства}, чтобы купить его.

8 И пришел ко мне Анамеил, сын дяди моего, по слову Иеговы, на двор стражи, и сказал мне: купи поле мое, которое в Анафофе, в земле Вениаминовой; ибо тебе принадлежит право наследства, и тебе принадлежит право искупления: купи себе. И я узнал, что это слово Иеговы;

9 И купил поле у Анамеила, сына дяди моего, которое в Анафофе, и отвесил ему серебра семнадцать сиклей;

10 И написал запись, и запечатал, и засвидетельствовал при свидетелях, и отвесил серебро на весах;

11 И взял купчую запись, запечатанную законно и по уставу, и другую открытую;

12 И отдал купчую сию запись Варуху, сыну Нерии, сыну Мехасеи, при глазах Анамеила, дяди моего {ин. сына дяди моего}, и при глазах свидетелей, подписавших купчую сию запись, в глазах всех иудеев, сидевших на дворе стражи.

13 И дал приказание Варуху в присутствии их, и сказал:

14 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: возьми сии записи, купчую сию запись, и запечатанную, и открытую сию запись, и положи их в глиняный сосуд, чтоб они остались целы чрез многие дни.

15 Ибо так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: будут еще некогда покупаемы домы и поля, и виноградники в земле сей.

16 И помолился я Иегове, после того как отдал купчую запись Варуху, сыну Нерии, сими словами:

17 О, Господи Иегова! се, Ты сотворил небо и землю великою Твоею силою и простертою мышцею Твоею: никакая вещь не дивна для Тебя;

18 Ты творишь милость до тысячи поколений, и вину отцов отдаешь в лоно детям их после них. Боже великий, сильный, Которому имя - Иегова воинств,

19 Великий в советах, и славный делами, Которого очи отверзты на все пути сынов человеческих, чтоб воздавать каждому по его путям, и по плоду дел его;

20 Ты, который совершил чудеса и знамения в земле египетской, прославляемые до сего дня, и совершаешь в земле израилевой и во всем человечестве, и приобрел Себе имя, как это видно ныне!

21 Ты вывел народ Твой, Израиля, из земли египетской при чудесах и знамениях, и рукою сильною, и мышцею простертою, и с грозою великою;

22 И дал им землю сию, которую дать им клятвенно обещался отцам их, землю, где течет молоко и мед.

23 Они пришли, и завладели ею, и не стали слушать гласа Твоего и поступать по законам Твоим, не стали делать того, что Ты повелел им делать, и Ты навел на них все бедствие сие.

24 Вот насыпи приближаются к городу, чтобы взять его; и город предается в руки халдеев, осаждающих его, от меча, и голода и моровой язвы; что Ты говорил, то и сбывается, и се, Ты видишь все.

25 А Ты, Господи, Иегова, говоришь мне: купи себе поле за сребро, и засвидетельствуй при свидетелях, тогда как город предается в руки халдеев.

26 И было слово Иеговы к Иеремии, и сказано:

27 Се, Я Иегова, Бог всякой плоти; дивна ли для Меня какая вещь?

28 Посему так говорит Иегова: вот, Я предаю город сей в руку халдеев и в руку Невухаднецара, царя вавилонского, и он возьмет его.

29 И войдут халдеи, осаждающие сей город, и зажгут сей город огнем, и сожгут его и домы, на крышах которых возносили курения Ваалу, и возливали возлияния чужим богам, чтоб раздражить Меня.

30 Ибо сыны Израилевы и сыны Иудины только лишь зло делали пред очами Моими, от юности своей; ибо сыны Израилевы только лишь раздражали Меня делами рук своих, говорит Иегова.

31 Ибо для излияния гнева Моего и ярости Моей существует у Меня город сей с самого того дня, как его построили, даже до сего дня, чтоб Я отверг его от лица Моего.

32 За все пороки сынов Израилевых и сынов Иудиных, какие они к огорчению Моему делали, они, цари их, князья их, священники их, и пророки их, и люди Иуды, и жители Иерусалима.

33 Они оборотились ко Мне спиною, а не лицем; и хотя Я учил их, с раннего утра учил, но они не были столько послушны, чтоб принять наставление.

34 И выставили мерзости свои в доме, на который призвано имя Мое, чтоб осквернить его.

35 И построили капища Ваалу, которые на долине сына Енномова, чтоб сынов своих и дочерей своих приносить Молоху, чего Я не приказывал, и что на ум не приходило Мне, чтоб сделать такую мерзость, которая бы ввела в грех Иуду.

36 И посему ныне так говорит Иегова, Бог Израилев, о городе сем, о котором вы говорите: `он предается в руку царя вавилонского от меча, и голода, и мора`.

37 Се! Я соберу их из всех земель, в которые прогоню их во гневе Моем, и в ярости Моей, и в великом негодовании, и возвращу их на место сие, и дам им безопасное житие.

38 Тогда они будут Моим народом, а Я буду их Богом.

39 И дам им единое сердце, и единый путь, чтоб боялись Меня во все дни жизни, ко благу своему и детей своих после себя.

40 И заключу с ними вечный завет, по которому Я не отклонюсь от них, чтоб благотворить им, и страх Мой вложу в сердце их, чтобы они не отступали от Меня.

41 И буду радоваться о них, благотворя им; и насажду их на земле сей в истине {ин. твердо}, от всего сердца Моего и от всей души Моей.

42 Ибо так говорит Иегова: как Я навел на народ сей все великое сие зло, так наведу на них все доброе, что Я говорю о них.

43 И будут покупаемы поля в земле сей, о которой вы говорите: `это пустыня, в которой нет ни людей, ни скота; предана в руку халдеям`.

44 Будут покупать поля за серебро, и вписывать в записи, и запечатывать, и засвидетельствовать при свидетелях, в земле вениаминовой, и в окрестностях Иерусалима, и в городах Иудеи, и в городах нагорных, и в городах низменных, и в городах южных; ибо возвращу плен их, говорит Иегова.

Єремiя

Розділ 32

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

Книга пророка Иеремии

Глава 32

Єремiя

Розділ 32

1 Слово, которое было от Иеговы к Иеремии, в десятый год Седекии, царя иудейского; этот год был восемнадцатым годом Невухаднецара.

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

2 И тогда войско царя вавилонского держало в осаде Иерусалим, а Иеремия пророк был заключен во дворе стражи, который в доме царя иудейского.

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

3 Седекия, царь иудейский, заключил его туда, сказав: зачем ты пророчествуешь такими словами: `так говорит Иегова: се, Я предаю город сей в руку царя вавилонского, и он возьмет его;

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

4 И Седекия, царь иудейский, не спасется от руки халдеев, ибо непременно предан будет в руку царя вавилонского; и уста его будут говорить с устами его, и глаза его увидят глаза его.

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

5 И он отведет Седекию в Вавилон, где он и будет, доколе не посещу его, говорит Иегова. Если вы будете воевать с халдеями; то не будете иметь успеха`.

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

6 И сказал Иеремия: ко мне было слово Иеговы, мне сказано:

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

7 Вот Анамеил, сын Шаллума, дяди твоего, идет к тебе сказать: купи себе поле мое, которое в Анафофе, потому что тебе принадлежит право искупления {ин. родства}, чтобы купить его.

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

8 И пришел ко мне Анамеил, сын дяди моего, по слову Иеговы, на двор стражи, и сказал мне: купи поле мое, которое в Анафофе, в земле Вениаминовой; ибо тебе принадлежит право наследства, и тебе принадлежит право искупления: купи себе. И я узнал, что это слово Иеговы;

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

9 И купил поле у Анамеила, сына дяди моего, которое в Анафофе, и отвесил ему серебра семнадцать сиклей;

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

10 И написал запись, и запечатал, и засвидетельствовал при свидетелях, и отвесил серебро на весах;

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

11 И взял купчую запись, запечатанную законно и по уставу, и другую открытую;

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

12 И отдал купчую сию запись Варуху, сыну Нерии, сыну Мехасеи, при глазах Анамеила, дяди моего {ин. сына дяди моего}, и при глазах свидетелей, подписавших купчую сию запись, в глазах всех иудеев, сидевших на дворе стражи.

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 И дал приказание Варуху в присутствии их, и сказал:

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 Так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: возьми сии записи, купчую сию запись, и запечатанную, и открытую сию запись, и положи их в глиняный сосуд, чтоб они остались целы чрез многие дни.

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

15 Ибо так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: будут еще некогда покупаемы домы и поля, и виноградники в земле сей.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

16 И помолился я Иегове, после того как отдал купчую запись Варуху, сыну Нерии, сими словами:

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 О, Господи Иегова! се, Ты сотворил небо и землю великою Твоею силою и простертою мышцею Твоею: никакая вещь не дивна для Тебя;

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

18 Ты творишь милость до тысячи поколений, и вину отцов отдаешь в лоно детям их после них. Боже великий, сильный, Которому имя - Иегова воинств,

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

19 Великий в советах, и славный делами, Которого очи отверзты на все пути сынов человеческих, чтоб воздавать каждому по его путям, и по плоду дел его;

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

20 Ты, который совершил чудеса и знамения в земле египетской, прославляемые до сего дня, и совершаешь в земле израилевой и во всем человечестве, и приобрел Себе имя, как это видно ныне!

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

21 Ты вывел народ Твой, Израиля, из земли египетской при чудесах и знамениях, и рукою сильною, и мышцею простертою, и с грозою великою;

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

22 И дал им землю сию, которую дать им клятвенно обещался отцам их, землю, где течет молоко и мед.

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

23 Они пришли, и завладели ею, и не стали слушать гласа Твоего и поступать по законам Твоим, не стали делать того, что Ты повелел им делать, и Ты навел на них все бедствие сие.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

24 Вот насыпи приближаются к городу, чтобы взять его; и город предается в руки халдеев, осаждающих его, от меча, и голода и моровой язвы; что Ты говорил, то и сбывается, и се, Ты видишь все.

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ты, Господи, Иегова, говоришь мне: купи себе поле за сребро, и засвидетельствуй при свидетелях, тогда как город предается в руки халдеев.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

26 И было слово Иеговы к Иеремии, и сказано:

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 Се, Я Иегова, Бог всякой плоти; дивна ли для Меня какая вещь?

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

28 Посему так говорит Иегова: вот, Я предаю город сей в руку халдеев и в руку Невухаднецара, царя вавилонского, и он возьмет его.

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

29 И войдут халдеи, осаждающие сей город, и зажгут сей город огнем, и сожгут его и домы, на крышах которых возносили курения Ваалу, и возливали возлияния чужим богам, чтоб раздражить Меня.

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

30 Ибо сыны Израилевы и сыны Иудины только лишь зло делали пред очами Моими, от юности своей; ибо сыны Израилевы только лишь раздражали Меня делами рук своих, говорит Иегова.

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

31 Ибо для излияния гнева Моего и ярости Моей существует у Меня город сей с самого того дня, как его построили, даже до сего дня, чтоб Я отверг его от лица Моего.

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 За все пороки сынов Израилевых и сынов Иудиных, какие они к огорчению Моему делали, они, цари их, князья их, священники их, и пророки их, и люди Иуды, и жители Иерусалима.

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

33 Они оборотились ко Мне спиною, а не лицем; и хотя Я учил их, с раннего утра учил, но они не были столько послушны, чтоб принять наставление.

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

34 И выставили мерзости свои в доме, на который призвано имя Мое, чтоб осквернить его.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

35 И построили капища Ваалу, которые на долине сына Енномова, чтоб сынов своих и дочерей своих приносить Молоху, чего Я не приказывал, и что на ум не приходило Мне, чтоб сделать такую мерзость, которая бы ввела в грех Иуду.

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

36 И посему ныне так говорит Иегова, Бог Израилев, о городе сем, о котором вы говорите: `он предается в руку царя вавилонского от меча, и голода, и мора`.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

37 Се! Я соберу их из всех земель, в которые прогоню их во гневе Моем, и в ярости Моей, и в великом негодовании, и возвращу их на место сие, и дам им безопасное житие.

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

38 Тогда они будут Моим народом, а Я буду их Богом.

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

39 И дам им единое сердце, и единый путь, чтоб боялись Меня во все дни жизни, ко благу своему и детей своих после себя.

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

40 И заключу с ними вечный завет, по которому Я не отклонюсь от них, чтоб благотворить им, и страх Мой вложу в сердце их, чтобы они не отступали от Меня.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 И буду радоваться о них, благотворя им; и насажду их на земле сей в истине {ин. твердо}, от всего сердца Моего и от всей души Моей.

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Ибо так говорит Иегова: как Я навел на народ сей все великое сие зло, так наведу на них все доброе, что Я говорю о них.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

43 И будут покупаемы поля в земле сей, о которой вы говорите: `это пустыня, в которой нет ни людей, ни скота; предана в руку халдеям`.

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

44 Будут покупать поля за серебро, и вписывать в записи, и запечатывать, и засвидетельствовать при свидетелях, в земле вениаминовой, и в окрестностях Иерусалима, и в городах Иудеи, и в городах нагорных, и в городах низменных, и в городах южных; ибо возвращу плен их, говорит Иегова.

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“