PsalmsPsalm 104 |
|
1 BLESS the LORD, O my soul. O LORD my God, thou art very great: thou art clothed with honour and majesty. |
|
2 Thou coverest thyself with light as with a garment; who stretcheth out the heavens like a curtain, |
|
3 Who layest the beams of his chambers in the waters, who makest the clouds his chariot, who walkest upon the wings of the wind, |
|
4 Who makest his angels spirits, his ministers a flaming fire, |
|
5 Who laid the foundations of the earth, that it should not be removed for ever. |
|
6 Thou coveredst it with the deep as with a garment; the waters stood above the mountains. |
|
7 At thy rebuke they fled; at the voice of thy thunder they hastened away. |
|
8 The mountains ascend, the valleys descend to the place which thou hast founded for them. |
|
9 Thou hast set a bound that they may not pass over, to cover the earth. |
|
10 Thou hast sent the springs to the valleys, which run among the hills. |
|
11 They give drink to every beast of the field; the wild asses quench their thirst. |
|
12 By them the fowls of the heaven have their habitation; from among the hills they sing. |
|
13 He waters the hills from his chambers; the earth is satisfied with the fruit of thy works. |
|
14 He causes the grass to grow for the cattle, and herbs for the service of man, that he may bring forth food out of the earth, |
|
15 And wine that makes glad the heart of man, and oil to make his face to shine, and bread which strengthens man's heart. |
|
16 The trees of the LORD are full of sap, the cedars of Lebanon, which he has planted; |
|
17 There the birds make their nests; as for the stork, her house is in the cypress. |
|
18 The high mountains are a refuge for the wild goats, and the rocks a refuge for the conies. |
|
19 He appointed the moon for seasons: the sun knows his going down. |
|
20 He makes darkness and it is night, wherein all the beasts of the forest creep forth. |
|
21 The young lions roar after their prey, and seek their food from God. |
|
22 The sun rises; they gather themselves together, and lay them down in their dens. |
|
23 Man goes forth to his work and to his labour until the evening. |
|
24 O LORD, how manifold are thy works! In wisdom hast thou made them all; the earth is full of thy riches. |
|
25 Behold this great and wide sea, wherein are things creeping innumerable, creatures both small and great. |
|
26 On it sail the ships; there is that Leviathan, whom thou hast made to play therein. |
|
27 These wait all upon thee, that thou mayest give them their food in due season. |
|
28 With what thou givest them they are filled; thou openest thine hand, they are satisfied. |
|
29 Thou hidest thy face, they are troubled; thou takest away their breath, they die and return to their dust. |
|
30 Thou sendest forth thy spirit, they are created, and thou renewest the face of the earth. |
|
31 The glory of the LORD endures for ever; the LORD shall rejoice in his works. |
|
32 He looks on the earth, and it trembles; he rebukes the hills, and they smoke. |
|
33 I will sing to the LORD as long as I live; I will sing praise to my God while I have my being. |
|
34 Let my praise be acceptable to him; I will be glad in the LORD. |
|
35 Let sinners be consumed out of the earth, and let the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Praise the LORD. |
ПсалмиПсалом 104 |
|
1 |
|
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́! |
|
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа! |
|
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте! |
|
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його, |
|
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! |
|
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! |
|
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів, |
|
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака. |
|
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки, |
|
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“! |
|
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній, |
|
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду. |
|
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: |
|
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“ |
|
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в. |
|
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був. |
|
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло, |
|
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило. |
|
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в. |
|
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм, |
|
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в. |
|
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї. |
|
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів. |
|
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його. |
|
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, |
|
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї. |
|
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його. |
|
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу. |
|
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх. |
|
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому. |
|
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю. |
|
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював. |
|
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, — |
|
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла. |
PsalmsPsalm 104 |
ПсалмиПсалом 104 |
|
1 BLESS the LORD, O my soul. O LORD my God, thou art very great: thou art clothed with honour and majesty. |
1 |
|
2 Thou coverest thyself with light as with a garment; who stretcheth out the heavens like a curtain, |
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́! |
|
3 Who layest the beams of his chambers in the waters, who makest the clouds his chariot, who walkest upon the wings of the wind, |
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа! |
|
4 Who makest his angels spirits, his ministers a flaming fire, |
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте! |
|
5 Who laid the foundations of the earth, that it should not be removed for ever. |
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його, |
|
6 Thou coveredst it with the deep as with a garment; the waters stood above the mountains. |
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! |
|
7 At thy rebuke they fled; at the voice of thy thunder they hastened away. |
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! |
|
8 The mountains ascend, the valleys descend to the place which thou hast founded for them. |
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів, |
|
9 Thou hast set a bound that they may not pass over, to cover the earth. |
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака. |
|
10 Thou hast sent the springs to the valleys, which run among the hills. |
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки, |
|
11 They give drink to every beast of the field; the wild asses quench their thirst. |
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“! |
|
12 By them the fowls of the heaven have their habitation; from among the hills they sing. |
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній, |
|
13 He waters the hills from his chambers; the earth is satisfied with the fruit of thy works. |
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду. |
|
14 He causes the grass to grow for the cattle, and herbs for the service of man, that he may bring forth food out of the earth, |
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: |
|
15 And wine that makes glad the heart of man, and oil to make his face to shine, and bread which strengthens man's heart. |
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“ |
|
16 The trees of the LORD are full of sap, the cedars of Lebanon, which he has planted; |
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в. |
|
17 There the birds make their nests; as for the stork, her house is in the cypress. |
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був. |
|
18 The high mountains are a refuge for the wild goats, and the rocks a refuge for the conies. |
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло, |
|
19 He appointed the moon for seasons: the sun knows his going down. |
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило. |
|
20 He makes darkness and it is night, wherein all the beasts of the forest creep forth. |
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в. |
|
21 The young lions roar after their prey, and seek their food from God. |
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм, |
|
22 The sun rises; they gather themselves together, and lay them down in their dens. |
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в. |
|
23 Man goes forth to his work and to his labour until the evening. |
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї. |
|
24 O LORD, how manifold are thy works! In wisdom hast thou made them all; the earth is full of thy riches. |
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів. |
|
25 Behold this great and wide sea, wherein are things creeping innumerable, creatures both small and great. |
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його. |
|
26 On it sail the ships; there is that Leviathan, whom thou hast made to play therein. |
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, |
|
27 These wait all upon thee, that thou mayest give them their food in due season. |
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї. |
|
28 With what thou givest them they are filled; thou openest thine hand, they are satisfied. |
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його. |
|
29 Thou hidest thy face, they are troubled; thou takest away their breath, they die and return to their dust. |
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу. |
|
30 Thou sendest forth thy spirit, they are created, and thou renewest the face of the earth. |
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх. |
|
31 The glory of the LORD endures for ever; the LORD shall rejoice in his works. |
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому. |
|
32 He looks on the earth, and it trembles; he rebukes the hills, and they smoke. |
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю. |
|
33 I will sing to the LORD as long as I live; I will sing praise to my God while I have my being. |
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював. |
|
34 Let my praise be acceptable to him; I will be glad in the LORD. |
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, — |
|
35 Let sinners be consumed out of the earth, and let the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Praise the LORD. |
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла. |